Практична стоматологія

Матеріали / Практична стоматологія

Сторінка 2

Зондування дозволяє встановити каріозну порожнину в зубі, її глибину, ступінь розм’якшення емалі і дентину, наявність входу в порожнину зуба і його канали, чутливість стінок порожнини.

Перкусію проводжу рукояткою інструменту (зонд, пінцет, стоматологічне дзеркало). За допомогою перкусії визначаю стан пародонту. Здоровий періодонт при постукуванні не болючий. При запальному процесі в періодонті перкусія зуба викликає біль. Якщо запалений навколо верхівковий періодонт, то больову реакцію викликає вертикальне постукування, при запаленні краєвого періодонту болюче бокове або горизонтальне постукування по зубу. Перкусію починаю із здорових зубів, а потім переходжу до хворого.

Визначення рухомості зуба проводжу за допомогою стоматологічного пінцета. Зігнутими кінцями охоплюю зуб в щільно-язичному напрямі. Рухаючи пінцетом, вияснюю наявність і ступінь рухомості зуба. При наявності припухлості, дефекту або рубцевого стягнення в порожнині рота застосовую їх пальпацію.

Якщо виникла підозра на наявність запального процесу в під щелепових слинних залозах і в ділянці дна порожнини рота, застосовую метод бімануального обстеження.

При огляді постійно пам’ятаю про можливість прояву на слизовій оболонці порожнини рота таких захворювань як СНІД, дифтерія, сифіліс, туберкульоз, злоякісні пухлини.

Також, крім вищеперечислених методів обстеження, застосовую і так звані додаткові методи: термодіагностику, рентгенодіагностику.

Термодіангостика застосовується для встановлення діагнозу, а також диференційної діагностики захворювань зубів.

Рентгенодіагностика використовується для розпізнання захворювання і травматичних пошкоджень зубів і кісток щелепно-лицевої ділянки.

При наявності апарат проводиться електроодонтодіагностика – дослідження за допомогою відповідних апаратів електрозбудливості пульпи і періапікальних тканин і допомагає диференційній діагностиці, вибору способу лікування, служить контролем ефективності проведеної терапії.

ЛІКУВАЛЬНА РОБОТА ПО НОЗОЛОГІЯХ

За період моєї трудової діяльності діагностувались такі стоматологічні захворювання: не каріозні пораження твердих тканин зуба, ускладнений і неускладнений карієс, захворювання тканин пародонту і слизової оболонки порожнини рота.

Із не каріозних поражень твердих тканин зуба діагностовано гіпоплазію емалі. Витончений при гіпоплазії ріжучий край зуба поламався. При відсутності емалі на ріжучому краї розвивався каріозний процес, а також пораженню піддались моляри. Проліковано гіпоплазію шляхом накладання пломби з композитного матеріалу. Проведено санацію порожнини рота. Призначено електрофорез 2,5% розчином гліцерофосфату кальцію і 1% розчином фтористого натрію по 7 сеансів.

Діагностовано патологічну утертість зубів. Початковим клінічним проявом стирання зубів являлась підвищена чутливість їх до температурних подразників, а також болі від хімічних, а потім і механічних подразників. Лікування зубів з патологічною утертістю не рідко підлягало ортопедичному лікуванню. При підвищеній чутливості призначається: гліцерофосфат кальцію (по 0,5 г 3 рази на добу), або глюконат кальцію (по 1,5-2,0 г 3 рази на добу). Вітамін С (по 0,25-0,3г), вітамін В (по 0,01-0,005г 2-3 рази на добу протягом місяця). Місцево: електрофорез 2,5% розчину гліцерофосфату кальцію і 1% розчину фтористого натрію по 8 процедур.

КАРІЄС

КАРІЄС – патологічний процес, який характеризується локалізованою де мінералізацією твердих тканин з утвореннями дефекту. В своїй практичній діяльності користувався класифікацією карієсу Київської школи. Топографічна: початковий, поверхневий, середній, глибокий. Клінічна: процвітаючий, гострий, хронічний. Діагноз карієсу ставив на основі даних анамнезу, огляду, з допомогою стоматологічного дзеркала, зондування, даних температурної і перкуторної реакції. В деяких випадках додатково можна використовувати електроодонтодіагностику і рентгенографію.