Варикозне розширення венСторінка 1
Варикозним розширенням вен називають стійке незворотне їх розширення та подовження внаслідок грубих патологічних змін венозних стінок і клапанного апарату. Це поширене захворювання, яке і зустрічається в 15-17 % осіб. Уражуються більше молоді люди: у віці 20-30 років спостерігається у 50 %. Захворюваність серед жінок дещо вища.
Етіологія і патогенез
Етіологію і патогенез захворювання вивчено недостатньо. Необхідно відрізняти справжнє первинне варикозне розширення вен від вторинного (симптоматичного) варикозного розширення вен, що викликане різними факторами, що перешкоджають відтоку крові з нижньої кінцівки (флеботромбоз, пухлини, рубці, запальні процеси й т. ін.).
Єдиної загальноприйнятої теорії виникнення варикозного розширення вен немає. Більшість теорій (запальна, спадкова, механічна, ендокринна, нейротро-фічна, теорія неспроможності клапанів) має локалістичний характер і тільки частково пояснює появу захворювання.
Основним фактором варикозного розширення вен нижніх кінцівок є спадкова слабкість сполучної тканини організму, стінок і клапанів самих вен, а також високий тиск у венах нижніх кінцівок. Спадкова слабкість сполучної тканини проявляється грижами, варикоцеле, гемороєм, деформацією хребта і т. ін. Таким чином, варикозне розширення вен розвивається на основі уродженої слабкості сполучної тканини м'язів і стінок самих вен. Розширенню вен у таких людей сприяють високий венозний тиск у вертикальному положенні й наявність крупних анастомозів між системами порожнистих вен через непарну і напівнепарну вени. Ці анастомози збільшують гідростатичний тиск по всій системі нижньої порожнистої вени, в тому числі й у венах нижніх кінцівок. Уроджено недорозвинуті стінки вен не витримують підвищеного тиску і під дією інших несприятливих факторів (фізичної роботи в положенні стоячи, запорів, вагітності й т. ін.) поступово варикозно розширюються.
Патологічна анатомія
В основі варикозного розширення вен лежать патологічні зміни венозної стінки. При гістологічному дослідженні ураженими виявляються всі три шари вени, але найбільше змінений середній м'язовий шар.
Із самого початку розвиваються гіпертрофія і новоутворення клітинних елементів, що призводить до потовщення венозної стінки. У подальшому м'язові волокна гинуть і розвивається сполучна тканина. Венозна стінка розтягується, що стимулює розвиток колагенових волокон. Останнє призводить до погіршення живлення венозної стінки, що зумовлює дегенеративні зміни. Стінка варикозної вени місцями потовщується, а подекуди стоншується. Вена потовщується, стає звивистою, утворює множинні випинання.
Приєднується виражена недостатність клапанів усього стовбура великої підшкірної вени, що призводить до прогресування варикозного процесу і декомпенсації.
Класифікація
1. За етіологічним фактором: первинний (правдивий) і вторинний варикоз.
2. За анатомічним принципом виділяють:
- розширення системи великої підшкірної вени;
- розширення малої підшкірної вени;
- розширення підшкірних вен.
3. Розрізняють форми варикозного розширення вен:
- циліндричну (мішкоподібну);
- звивисту (змієподібну), розсипну;
- змішані.
4. Виділяють такі стадії розвитку захворювання:
- компенсовану;
- субкомпенсовану;
- декомпенсовану.
5. За станом клапанного апарату вен:
- без порушення клапанного апарату;
- з недостатністю клапанів.
6. За характером ускладнень:
- ускладнене кровотечею;
- ускладнене тромбофлебітом;
- ускладнене виразкою гомілки.
7. За вираженням порушень венозного кровобігу в кінцівці виділяють: І, ІІ-А, II-Б, ІІІ ступені.
Клініка
Симптоматика варикозного розширення вен нижніх кінцівок різноманітна і залежить, головним чином, від стадії захворювання.
У стадії компенсації, що триває роками і навіть десятиріччями, хворий не скаржиться або скарги не значні.
Останні з'являються після фізичного навантаження і характеризуються відчуттям тяжкості та повноти в ногах, рідше - ниючим болем, судомами в литкових м'язах уночі. У деяких хворих після тривалої ходьби визначається пастозність у нижній третині гомілки. Болю в цій стадії практично немає, а незначні больові відчуття зазвичай не мають певної локалізації, частіше вони дифузно поширюються на всю кінцівку.
При об'єктивному дослідженні й огляді хворого спостерігають варикозне розширення підшкірних вен нижніх кінцівок.
Шкіра нижніх кінцівок практично не змінена. При функціональному дослідженні клапанного апарату відзначається недостатність клапанів підшкірних або комунікантних вен. Для цієї стадії характерне порушення кровообігу І ступеня.
У стадії субкомпенсації хворі все більше і частіше відчувають тяжкість у ногах, пастозність і набряк у кінці робочого дня або після фізичного навантаження. Хворих турбують часта втомлюваність ніг, біль у них, відчуття печіння і болючості у варикозно розширених венах, судоми в литках, що переважно виникають уночі.