Все про медицину

Роділи


При диференційній діагностиці неспецифічного виразкового коліту та амебіазу особливе значення мають ректоромано- і колоноскопія.

Для амебіазу характерні невеликих розмірів глибокі виразки з кровоточивим або сальним дном, інфільтрованими підритими краями з пояском реактивної гіперемії і точковими крововиливами на фоні незміненої слизової оболонки. На відміну від амебіазу, при неспецифічному виразковому коліті виразки поверхневі, різних розмірів і неправильної форми, слизова оболонка різко гіперемована, набрякла, із зернистістю і легко кровоточить. Крім цього, для амебіазу характерні більш поступовий початок, менш гострий перебіг, довгий час відсутні інтоксикація, виснаження, анемія. При дослідженні свіжого калу та слизу можна виявити амеб. Диференційна діагностика ускладнюється, коли до амебіазу приєднується вторинна інфекція. При рентгенологічному дослідженні для амебіазу характерне чергування уражених і неуражених сегментів, іноді наявність дефектів наповнення за рахунок"амебних гранульом".

При неспецифічному виразковому коліті, на відміну від амебіазу, в разі прогресивного перебігу хвороби, будуть спостерігатись звуження просвіту та вкорочення довжини ободової кишки, відсутність гаустрій, зернистість рельєфу, а при наявності поліпоподібних утворів - своєрідна пористість, що нагадує бджолині комірки.

Диференційна діагностика між неспецифічним виразковим колітом і хворобою Крона базується на таких даних: для хвороби Крона характерні більш в'ялий ("тліючий") перебіг з нечастими загостреннями та відсутність уражень прямої кишки в половині випадків; більш проксимальне розміщення процесу, який відмежовується висхідною ободовою кишкою; глибші виразки товстої кишки, коли гранулематозний процес не обмежується слизовою оболонкою, а уражує всі оболонки кишкової стінки; переривчастість ураження товстої кишки; тенденція до формування стриктур і нориць; більше клінічне різнобарв'я залежно від локалізації та протяжності ураження. Зазвичай хвороба Крона супроводжується незначним підвищенням температури тіла, схудненням і картиною часткової кишкової непрохідності. Пронос не має профузного характеру, а на початку захворювання може спостерігатися запор. Рентгенологічно іноді виявляють численні стриктури, які чергуються з незміненими ділянками кишки, іноді визначається супрастенотичне розширення незміненого сегмента кишки. Гаустрії повністю не зникають, а лише згладжуються і деформуються.

При диференційній діагностиці неспецифічного виразкового коліту та виразкового туберкульозу ободової кишки необхідно враховувати, що ліві відділи ободової кишки надзвичайно рідко уражуються туберкульозом, тоді як неспецифічний виразковий коліт, включаючи сегментарну форму, частіше локалізується в лівій половині. Туберкульоз кишечника зазвичай розвивається на фоні туберкульозного ураження легень та інших органів. Туберкулінові проби бувають різко позитивними. Клінічно для туберкульозу характерні наявність болючості у правій здухвинній ділянці, шкірна гіперстезія, пальпаторно визначається роздута й ущільнена болюча кишка. Рентгенологічно при цьому захворюванні виявляють звуження та ригідність кишки, зазубреність контурів і порушення рельєфу слизової оболонки кишки. Виразки мають різну величину й розміщені далеко одна від одної, а слизова між ними малозмінена. Діагноз вважається достовірним, якщо він підтверджується макроскопічним дослідженням біопсійного матеріалу. Туберкульозні ураження кишечника добре піддаються лікуванню специфічними протитуберкульозними препаратами.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 

© Copyright 2010 www.web-of-med.ru. All Rights Reserved