Хронічний неспецифічний виразковий коліт

Книги / Хірургічні хвороби (Я. Чумак) / Захворювання товстої кишки / Хронічний неспецифічний виразковий коліт

Сторінка 1

Термін "неспецифічний виразковий коліт" був введений А.С. Козаченком. Він застосував його вперше у доповіді на XIII з'їзді хірургів у 1913 році. Але це захворювання було відоме давно. У роботах Авіценни є опис кривавого проносу, який супроводжується утворенням виразок у товстій кишці.

Етіологія і патогенез

Етіологію і патогенез неспецифічного виразкового коліту на даний час до кінця не з'ясовано. Існує думка, що це поліетіологічне захворювання. Висунуто багато теорій його походження, таких як: інфекційна, ферментативна, гормональна, судинна, аліментарна, неврогенна, алергічна. Останнім часом побутує думка, що неспецифічний виразковий коліт є автоімунним захворюванням.

Інфекційна теорія розглядає виразковий коліт як одну із форм бактеріальної дизентерії. Але у хворих не виявили специфічного мікробного збудника, а виділені мікроби не викликають зараження лабораторних тварин і антибактеріальна терапія не дає достатнього лікувального ефекту.

Ферментативна теорія не підтвердила свого існування в експерименті. Ферментативні порушення мають вторинний характер і не є етіологічними для виникнення захворювання.

Усі інші перераховані теорії не пояснюють походження неспецифічного виразкового коліту. Тому І.Ю. Юдін розглядав його як поліетіологічне захворювання.

Класифікація

Класифікація:

1. Гостра форма з блискавичним або прогресуючим перебігом.

2. Підгостра форма.

3. Хронічна форма з безперервним перебігом або рецидивами загострення. Залежно від морфологічних змін у стінці кишки і поширеності процесу

розрізняють геморагічну, флегмонозно-виразкову й поліпозну форми неспецифічного виразкового коліту з тотальним або сегментарним ураженням ободової та прямої кишок.

Клініка

Хвороба починається у відносно молодому віці - від 10 до 40 років. У молодих осіб вона перебігає важче, ніж у людей похилого віку. Захворювання може продовжуватися роками, при цьому відбувається чергування періодів загострення і ремісії.

Гостра форма характеризується гострим раптовим початком і швидким прогресуванням процесу. З'являється ниючий біль у животі, особливо за ходом ободової кишки, який поступово наростає і набуває характеру переймоподібного. Температура тіла підвищується до 38-39 оС. З'являються загальна

слабість, нездужання. У не зміненому за консистенцією калі виявляють домішки крові, а пізніше кишковий вміст стає рідким і набуває слизисто-гнійно-геморагічного характеру. Переймоподібний біль супроводжуються тенезма-ми, частота випорожнень наростає до 15-20 разів на добу, сфінктер зіяє.

Гостра форма супроводжується тяжким токсикозом, зневодненням і анемією. Хвороба швидко прогресує, рано виникають тяжкі ускладнення: перфорація кишки, масивні кровотечі й токсична дилатація. Ця форма захворювання майже не піддається консервативномулікуванню і може призвести до смерті хворого, якщо вчасно не буде проведено операцію.

Підгостра форма. Початок більш поступовий, біль за ходом товстої кишки, інтенсивний, температура тіла субфебрильна, нормальні випорожнення з домішками крові відзначаються більш тривалий час, ніж при гострій формі (поступово вони стають рідкими, з домішками крові й слизу, частота їх непе-ревищує 10-15 разів на добу).