ТуберкульозМатеріали / ТуберкульозСторінка 9
Первинний гоніт, як і коксит, зустрічається у формі ексудативного та продуктивного, або фунгозного, артриту. Ексудативний артрит супроводжується гіперемією та набряком синовіальної оболонки (синовіт) з накопиченням у порожнині суглоба серозного ексудату з великою кількістю фібрину. Утворення туберкульозних горбиків на синовіальній оболонці незначне. У цій стадії зміни в суглобі оборотні. Проте часто осідання фібрину, особливо в заворотах суглоба, може призвести до розмежування його порожнин на окремі камери, а подальша організація його та горбиків (поряд із розсмоктуванням останніх) — зумовити обмеження рухомості (контрактуру) в суглобі. Ураження ворсинок синовіальної оболонки та відокремлення їх у порожнину суглоба, як і випадання в останній згустків фібрину, призводять до утворення в суглобі так званих рисових тіл — білої зернистої маси. У разі тривалого перебігу ексудативного туберкульозного синовіту (за несвоєчасного чи недостатнього лікування хворих) процес може перейти в другу форму — фунгозну.
Туберкульозний синовіт характеризується появою болю у суглобі, особливо під час рухів, порушенням його функції (обмеженням об'єму рухів та навантаження на кінцівку), нерідко незначним підвищенням температури тіла, головним болем, пітливістю, особливо вночі, деякою кволістю. Суглоб збільшується в об'ємі за рахунок накопичення ексудату та набряку тканин навколо нього, контури його згладжуються (мал. 84), помітна атрофія м'язів ноги та збільшення товщини шкірної складки на ураженій кінцівці (симптом Александрова).
Спостерігається так зване балотування колінної чашечки, яке є пато-гномонічним симптомом наявності в суглобі рідини. Симптом виявляють шляхом натискання на суглоб з боків його обома долонями і поштовховим натисканням першими пальцями на колінну чашечку в напрямку донизу та назад. Після пускання вона одразу ж відскакує вгору, ляскаючи по кістковій поверхні стегна.
Фунгозна форма гоніту супроводжується розвитком у суглобі (окрім інфільтрації синовіальної оболонки ексудатом та лейкоцитами) грибоподібних грануляцій, усіяних туберкульозними горбиками. Грануляції звичайно проростають у хрящ, останній розсмоктується та відокремлюється. За недостатнього лікування процес поширюється на кісткові кінці суглоба, його капсулу та зв'язки, внаслідок чого виникають підвивихи та вивихи, а розпад грануляцій призводить до накопичення в суглобі гнійного ексудату, який поширюється за межі суглоба, утворюючи напливні абсцеси та фістули внаслідок розплавлення шкіри. Фістули часто спричиняють розвиток у тканинах вторинної банальної інфекції (суперінфекція), що значно погіршує стан хворого та може призвести до сепсису.
Фунгозна форма туберкульозного артриту характеризується тяжкими змінами в суставі та навколишніх тканинах. Суглоб різко збільшується в об'ємі, стає щільним, пухлиноподібним, м'які тканини набрякають, судини стискаються, і шкіра над ним стає блідою ("біла пухлина"). Через збільшення суглоба на тлі атрофії м'язів кінцівка набуває веретеноподібної форми.
Функція суглоба різко порушується — рухи в ньому обмежені (контрактура) та супроводжуються болем, пересування на ногах стає неможливим.
У більшості хворих туберкульозний гоніт є наслідком переходу туберкульозного процесу (первинного туберкульозного оститу в епіметафізі гомілки та стегна) на суглоб, тобто це вторинний процес, як артритична стадія кістково-суглобового туберкульозу. В фазу оститу (преартритичну) скарги хворих нечітко виражені. Спостерігаються нерізко виражений періодичний біль у суглобі та деякі порушення функції як суглоба, так і всієї кінцівки (швидка втома та оберігання від навантаження). З розвитком артриту клініка стає чіткою. Перебіг хвороби залежить від морфологічної форми її — ексудативна чи фунгозна — та реактивності організму хворого.