Туберкульоз

Матеріали / Туберкульоз

Сторінка 5

У цій стадії анатомічні зміни ще оборотні, під впливом лікування ек­судат може всмоктатись, горбики та­кож або частково розсмоктатись чи інкапсулюватись. У разі поширення процесу в суглобі з синовіальної обо­лонки на хрящі, зв'язки, суглобову капсулу та кістку розпад конгломератів специфічних горбиків призводить до гнійного артриту або ж емпієми суг­лоба. Набряклі ворсинки синовії в суглобі можуть відокремлюватись, утворюючи так звані рисові тіла.

При продуктивно-альтернативній, або ж фунгозній, формі ураження (ар­триті) вся порожнина суглоба запов­нюється м'якими специфічними гра­нуляціями, які часто поширюються на хрящі та кістки, через що суглоб різко збільшується. Ексудату в порожнині суглоба практично немає.

Внаслідок дистрофічно-склеротич­них змін у м'яких тканинах навколо суглоба та стискання кровоносних су­дин шкіра над суглобом бліда, роз­тягнена, а сам суглоб на тлі атрофії м'язів кінцівки має вигляд пухлини, через що цю форму артриту назива­ли "білою пухлиною".

У процесі розвитку розсмоктують­ся та відокремлюються некротичні маси, рубцюються вогнища (постар-тритична стадія). Повної ліквідації процесу, однак, майже не буває. Ре­цидиви та загострення спостерігають­ся часто. Після затихання процесу в суглобі розвивається фіброзна кон­трактура, чи анкілоз, за рахунок роз­витку губчастої кісткової речовини, хрящі не відновлюються. Туберку­льоз кісток та суглобів без адекватно­го лікування супроводжується руйну­ванням їх та інвалідизацією хворих.

При туберкульозному спондиліті переважно уражуються тіла хребців, зокрема їх передній відділ, де фор­мується первинний остит, звідки про­цес переходить на міжхребцеві диски.

З огляду на таку динаміку П.Г. Корнєв (1971) розрізняє переддискову, дискову та постдискову фази тубер­кульозного спондиліту.

Загальними клінічними та морфо­логічними особливостями кістково-суглобового туберкульозу є значний (якщо уражені суглоби, — різкий) біль, навіть за невеликих морфологіч­них змін, та різкі порушення функції суглобів, кінцівок та хребта. Дуже рано спостерігаються нейротрофічні (атрофічні та дистрофічні) зміни в кістках та м'язах — остеопороз, атро­фія м'язів та зниження їх тонусу, при­гнічення репаративних процесів (відсутня або мало виражена реакція окістя) та порушення імунітету і алергізація організму.

Діагностика кісткового та суглобо­вого туберкульозу грунтується на да­них анамнезу (враховують вік хворо­го), фізичного, серологічного та інструментального (рентгенологічно­го тощо) методів обстеження хворо­го, результатах дослідження крові, сечі, суглобового ексудату, виділень з нориць чи пунктату тощо. Значна роль у діагностиці туберкульозу нале­жить виявленню туберкульозної алер­гії. Туберкулінодіагностику запропо­нував Р. Кох у 1880 p., який вводив підшкірне малі дози туберкулопротеї-ну — туберкуліну ("старого"). Цей препарат погано очищений, містить багато домішок, і тому його важко до­зувати. В наш час використовують очищений дериват протеїну, рекомен­дований ВООЗ. Стандартний препа­рат його вміщує 50 000 ОД у 1 мг. Вводять у розведеному вигляді інтра-дермально за методом Манту в дозі 0,1 мл деривату туберкулопротеїну (за­стосовують розчини протеїну).

Реакцію оцінюють через 24—72 год за розмірами ділянки гіперемії та на­бряку шкіри в місці ін'єкції (волярна поверхня передпліччя).