Ускладнені грижіСторінка 3
Заслуговує уваги защемлення жирового підвіска товстої кишки. Внаслідок того, що судинна підвіска відходить від артерії кишки, порушується кровопостачання і настає омертвіння цієї ділянки. Потрібно також звернути увагу на накопичення ексудату в грижовому мішку. У такому випадку необхідна лапаротомія.
Клініка і діагностика
Защемлення грижового вмісту, особливо еластичне, виникає, як правило, раптово, після натужування, різкого фізичного напруження, при кашлі, блюванні і т. ін.
Характерними ознаками защемленої грижі є:
1) різкий біль;
2) невправимість грижового вмісту;
3) напруження і болючість грижового випинання;
4) відсутність передачі "кашльового поштовху";
5) неможливість обстежити грижові ворота.
Біль є одним з головних симптомів защемлення. Характерна раптова поява різкого нападоподібного болю в ділянці грижових воріт. Інколи біль виникає в епігастральній ділянці або розповсюджується по всьому животу. Часто з'являється блювання, нерідко повторне, після якого його інтенсивність змінюється. Біль буває настільки сильним, що може обумовити виникнення нервово-больового шоку. У більшості випадків біль залишається сильним протягом декількох годин до того моменту, поки пройде некроз защемленого органа із загибеллю інтрамуральних нервових елементів. Хворий стривожений, шкірні покриви бліді. Відмічається тахікардія, може бути зниження артеріального тиску.
Вправима грижа стає, зі слів хворого, невправимою з моменту появи болю. Випинання не тільки напружене, але і різко болюче, що відмічається ним при промацуванні та спробі провести вправлення.
При перкусії грижового випинання, коли до стінки грижового мішка прилягає кишка, визначається тимпаніт. Якщо в грижовому мішку розміщений сальник або накопичується ексудат, перкуторно - теж тимпаніт.
Важливим симптомом защемлення є відсутність передачі "кашльового поштовху" в ділянці грижового випинання, це пояснюється тим, що в момент защемлення грижовий мішок ізольований від черевної порожнини. Внутрішньочеревний тиск, який підвищується в момент кашлю, не передається в порожнину грижового мішка (негативний симптом "кашльового поштовху").
Клінічна картина защемленої грижі й важкість стану хворого в багатьох випадках залежать від того, який орган черевної порожнини защемлений.
При защемленні кишечника, виключаючи грижу Ріхтера, розвивається кишкова непрохідність.
Для тонкокишкової непрохідності характерні різко виражений больовий синдром, раннє багаторазове блювання, яке не приносить полегшення, колбоподібне здуття кишки вище місця перепони (симптом Валя), відсутність визначеного метеоризму. При товстокишковій непрохідності менш виражені больовий синдром і блювання, різко - метеоризм і асиметрія живота. Крім того, їй властиві атонія анального сфінктера і розширення ампули прямої кишки (симптом Обухівської лікарні), а також мала місткість дистального відділу товстої кишки при сифонній клізмі (симптом Цеге-Монтейфеля).
При частковому защемленні товстої кишки, наприклад сліпої кишки в ковзній пахвинній грижі, явищ непрохідності не виникає, але поряд з болем спостерігаються позиви до випорожнення (тенезми).
Пристінкове защемлення характеризується сильним болем у ділянці грижового випинання з швидким розвитком гангрени защемленої ділянки кишкової стінки. При цьому повної кишкової непрохідності в перші години може не бути. Грижове випинання при пристінковому защемленні частіше має невеликі розміри й у вгодованих хворих пальпується з великими труднощами. У цих випадках встановити правильний діагноз допомагає наявність різкої болючості при пальпуванні в місцях типової локалізації грижових воріт. При цьому необхідно пам'ятати про можливість виникнення рідких форм гриж: затульних, спігелевої лінії, поперекових і т. ін.