Вірусні інфекційні хвороби з ураженням шкіри і слизових оболонок

Книги / Хвороби шкіри в практиці сімейного лікаря / Інфекційні хвороби / Вірусні інфекційні хвороби з ураженням шкіри і слизових оболонок

Сторінка 5

Найтиповішим стосовно локалізації процесу є міжреберний оперізувальний герпес,

діагностика якого не спричиняє труднощів. У разі локалізації на волосистій частині голови може випадати волосся, яке згодом відростає, за винятком гангренозних форм, коли формуються рубці.

Абдомінальний оперізувальний герпес

розвивається при ураженні міжхребцевих вузлів нижньогрудного відділу і може симулювати гострі хвороби черевної порожнини, особливо при пізній появі гер-петичної висипки (жовчна і ниркова коліка, апендицит, кишкова непрохідність). Але при оперізувальному герпесі не спостерігають симптомів подразнення очеревини, напруження м' язів живота.

Особливості оперізувального герпесу у дітей:

частіше спостерігають порушення загального стану, явища інтоксикації, тривала (до 8-10 днів) гарячка, головний біль, блювання, менінгіальні та енцефа-літичні симптоми, ригідність м' язів потилиці, позитивний симптом Керніга, парестезії, не розвиваються постгерпетичні невралгії.

Особливості оперізувального герпесу у людей похилого віку:

схильність до дисемінації, вторинного інфікування, переважання бу-льозних, геморагічних, гангренозних форм, частий розвиток постгер-петичних невралгій.

Оперізувальний герпес як паранеоплазія.

Виділяють три варіанти оперізувального герпесу у хворих на злоякісні пухлини:

- початковий оперізувальний герпес вказує на необхідність он-кообстеження і виявлення онкопатології, про яку хворий ще не знає;

- термінальний оперізувальний герпес може супроводжувати завершальну стадію новоутворень, перебігати тяжко, прискорюючи смерть хворого;

- тяжкі форми із рідкісною локалізацією, тенденцією до некрозу, генералізації, розвитку моторно-сенсорних порушень, які віщують прогресуючий перебіг новоутворень і розвиток термінальної фази в найближчий час.

Перебіг.

При звичайних формах хвороби шкірні прояви регресують у середньому впродовж 2-3 тижнів. У похилому віці, особливо у випадках гангренозного оперізувального герпесу, одужання може затягуватись до 1-3 місяців, часті постгерпетичні невралгії тривалістю від кількох місяців до кількох років. У 1-5 % випадків на тлі пригнічення імунологічної реактивності організму спостерігають рецидиви хвороби.

Діагностика,

зазвичай, клінічна. Враховують наявність невралгічного болю, однобічну локалізацію, розміщення висипки по ходу відповідного нерва, герпетиформне (групами) розміщення везикул.

Диференційний діагноз

проводять із бешихою, особливо бульоз-ною формою, гострим алергійним дерматитом, імпетиго, а також із внутрішньою патологією, яку може симулювати оперізувальний герпес, особливо в продромальному періоді (апендицит, жовчна і ниркова коліки, кишкова непрохідність, стенокардія, інфаркт міокарда тощо).

Лікування.

Препарати ацикловіру 800 мг 4 рази на день 7-10 днів (герпевір, зовіракс, віролекс тощо), хоча у випадках оперізувального герпесу вони менш ефективні, ніж у хворих на простий герпес. Використовують інтерферон (реаферон, лаферон та інші) або їх комбінації із ацикло-віром; гропринозин, циметидин добовою дозою 1000-1600 мг впродовж 5 днів, грізеофульвін 750 мг/добу, фамвір по 500 мг 3 рази на добу 7 днів, ретровір, неовір, гаммаглобулін. З метою послаблення невралгічного болю з 5-7 дня хвороби можна використовувати кортикостероїди системної дії в середніх дозах (40-60 мг преднізолону на добу) з поступовим її зниженням. З цією ж метою використовують аналгетики.

Місцева терапія: мазі з 5 % вмістом ацикловіру (герпевір, ліза-вір, зовіракс тощо), гевізош, фукорцин для підсушування вогнищ і при -скорення формування кірочок. У випадках гангренозних форм з метою прискорення епітелізації виразкових поверхонь — солкосерил, дермазин, аерозолі із кортикостероїдами і антибіотиками. Проте існує думка, що легкі форми можна не лікувати, оскільки відбувається спонтанний регрес процесу, або використовувати тільки симптоматичну терапію.

Профілактика:

- імунізація специфічною вакциною в дитинстві з метою профілактики розвитку вітряної віспи;

- імунізація специфічним гаммаглобуліном хворих на імунодефіци-тні стани перед хіміотерапією і променевою терапією; новонароджених, матері яких захворіли на оперізувальний герпес.

Дисемінований оперізувальний герпес

Синонім.

Генералізований оперізувальний герпес.