Вірусні інфекційні хвороби з ураженням шкіри і слизових оболонок

Книги / Хвороби шкіри в практиці сімейного лікаря / Інфекційні хвороби / Вірусні інфекційні хвороби з ураженням шкіри і слизових оболонок

Сторінка 2

5. Некротична: наявний поверхневий некроз тканин із формуванням чорних кірочок, після відпадання яких залишаються поверхневі рубчики.

6. Рупіоїдна: локалізується на обличчі і ускладнюється піококо-вою інфекцією, формуються пошарові (рупіоїдні) кірочки.

7. Зостериформна: висипка однобічна по ходу нерва, супроводжується невралгічним болем, нездужанням.

8. Дисемінована: висипка розповсюджується на різні ділянки тіла, виникає на тлі імунодефіцитів різного генезу.

9. Герпетичний панарицій: висипка у вигляді кількох згрупованих везикул із щільною покришкою локалізується на пальцях і супроводжується значною болючістю (до 20 років — вірус I типу, після 20 — II типу).

10. Генералізована: везикуло-пустульозні елементи, висипки дуже багато. іноді вона виразково-некротична. гарячка. тахікардія. корчі. сильний головний біль, поліаденопатія, ураження печінки, кісткового мозку (анемія, лейкопенія), стан тяжкий.

11. Персистуюча: висипка виникає майже безперервно на тлі імунодефіциту.

Перебіг.

Хвороба схильна до рецидивів переважно на одному і тому ж місці впродовж років і десятиріч із різною частотою: від 1-3 рецидивів на рік до 4-5 на місяць. Рідко процес набуває безперервного (персистуючого) перебігу.

Діагностика

переважно клінічна. Додаткові методи: виділення вірусу, мазки-відбитки із ерозій за Тцанком з виявленням багатоядерних гігантських клітин із внутрішньоядерними включеннями, імуно-флуоресцентний метод, ідентифікація і визначення титру герпес-віру-сних антитіл.

Диференційний діагноз:

звичайне імпетиго, дерматит, рідше — сифілітичний твердий шанкр.

Лікування.

Місцево призначають противірусні мазі, які містять ацикловір (ацикловірова, зовіракс, герпевір, лізавір тощо); гевізош; у випадках дисемінації — всередину зовіракс, віролекс, ганцикловір, валацикловір, фамвір, реаферон, лаферон, циметидин, відарабін, амі-зон та інші.

З метою попередження рецидивів застосовують протигерпетичну полівалентну вакцину, левамізол, циметидин, гаммаглобулін тощо.

Первинна профілактика

не розроблена.

ГЕНІТАЛЬНИЙ ГЕРПЕС (HERPES GENITALIS)

Протягом останніх десятиліть кількість випадків цієї патології значно зросла, хвороба контагіозна.

Етіологія.

Збудник Herpes simplex virus I (40 %) та II (60 %) типів.

Джерело зараження.

Хворі люди та вірусоносії. Резервуаром вірусу у чоловіків найчастіше є сечостатевий канал, у жінок — канал шийки матки, де вірус виявляють у 3-15 % навіть у міжрецидивному періоді. У 80 % хворих інфікованих вірусом ІІ типу спостерігають рецидиви.

Шляхи передачі

— статевий, під час орогенітальних контактів.

Патогенез.

Інфікування одним типом вірусу не перешкоджає виникненню інфекції, обумовленої другим типом вірусу, тоді утворюються так звані «подвійні» антитіла.

Клініка.

Первинний генітальний герпес виникає після 1-10-денно-го інкубаційного періоду і відрізняється від подальших рецидивів тяжчим і тривалішим перебігом (до 3-5 тижнів) з гарячкою, нездужанням, збільшенням і болючістю пахових лімфовузлів.

У жінок хвороба проявляється гострим везикулярним вульвовагі-нітом. Частіше уражаються малі статеві губи, клітор, піхва, шийка матки, промежина, стегна. На тлі еритеми, набряку виникають згруповані везикули з прозорим, а згодом каламутним вмістом, у подальшому вони руйнуються, утворюючи поліциклічні ерозії, рідко — виразки, тріщини, суб'єктивно — болючість, сверблячка, відчуття тяжкості в промежині. У третини хворих збільшені, болючі пахові лімфовузли.

Перебіг:

наступні рецидиви перебігають малосимптомно, а взагалі рецидивний перебіг генітального герпесу спостерігають у 50-70 % інфікованих.

Атипові форми:

виразкова, набрякова, геморагічна, некротична, персистуюча.

Можливі ускладнення:

дифузний геморагічний або виразковий цервіцит, безпліддя, невиношування вагітності, передчасні пологи, трансплацентарне інфікування плода та передача інфекції дитині під час пологів (до 50 %).

У чоловіків клініка аналогічна, із локалізацією висипки на голівці та стовбурі статевого члена, внутрішньому листку препуціуму, в за-голівковій борозенці (герпетичний баланопостит), може розвинутись порушення сперматогенезу.

У хворих на геніальний герпес можуть розвинутись психологічні, психосексуальні, психічні розлади, 70 % таких хворих найбільше бояться інфікувати свого сексуального парнера.