Загальна терапіяСторінка 5
1. Преднізолон
— табл. 0,005; ампули 3 % 1 мл (30 мг). Преднізолон є своєрідним еталоном протизапальної активності порівняно з іншими стероїдами.
2. Метилпреднізолон
(метипред, медрол) — табл. 0,004; флакони (порошок) по 40, 125, 250, 500 і 1000 мг; флакони депо-медрол (суспензія) по 40 і 80 мг. Метилпреднізолон на 20 % активніший, ніж преднізолон, краще переноситься, спричиняє менше ускладнень, не має властивостей мінералокортикостероїду, має триваліший ефект.
3. Тріамцинолон
(трикорт, берлікорт, полькортолон) — табл. 0,004; суспензія 1 мл (40 мг) (кеналог-40). Препарат приблизно у 6 разів активніший, ніж преднізолон, мало порушує обмін електролітів, майже не спричиняє підвищення артеріального тиску, ейфорії, діабе-тогенна дія у 2-3 рази менша, ніж у преднізолону, може спричинити міопатію (м'язову слабкість), тому протипоказаний хворим на полі-дерматоміозит. Тривале вживання тріамцинолону може призвести до розвитку геморагічного панкреатиту.
4. Дексаметазон
(дексазон, дексона, дексавен) — табл. 0,0005; ампули 1 мл (4 мг) (відповідає 8 таблеткам дексаметазону) і 2 мл (8 мг) (відповідає 16 таблеткам дексаметазону). Препарат теж у 6 разів активніший, ніж преднізолон, майже не спричиняє затримки натрію в організмі, менше порушує метаболізм глюкози, не підвищує артеріального тиску.
5. Бетаметазон
(целестон) — табл. 0,0005; ампули 1 мл (4 мг), дипроспан (флорстерон) ампули 1 мл (суспензія 2 мг бетаметазону фосфату і 5 мг бетаметазону дипропіонату). Має сильнішу дію, ніж усі попередні.
Дерматологічні показання для застосування загальної кортикостероїдної терапії:
пемфігус, системний червоний вовчак,
полідерматоміозит, вузлуватий поліартеріїт, синдром Лайєлла, еритродермії, важкі генералізовані форми дерматитів, васкулітів, екзем, лімфоми шкіри, синдром Стівенса-Джонсона тощо.
Протипоказання:
а) абсолютні: активна виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, тяжкі форми психоневрозів, ниркової недостатності, цукрового діабету, простий герпес рогівки, хвороба Кушинга, системні мікози, виражений остеопороз (у випадках короткочасної інтенсивної терапії за життєвими показаннями зазначені протипоказання не беруть до уваги);
б) відносні (мають на увазі ситуацію, коли стероїди можна не використовувати, але користь від їх застосування буде більшою, ніж можливий ризик ускладнень): 8 тижнів до і 2 тижні після проведення профілактичних щеплень, остеопороз, психіатричний анамнез, віремі-чна фаза герпетичної інфекції, вітряна віспа, лімфаденіт після вакцинації БЦЖ, глаукома, важка серцева недостатність, активний туберкульоз, важка міастенія і гіпертензія, схильність до тромбозів, вагітність.
1. Враховуючи біоритм виділення стероїдів наднирковими залозами, вважають за доцільне вживати стероїди всередину таким чином: 70 % добової дози після сніданку і 30 % — після обіду.
2. Добову дозу до 30 мг преднізолону призначають один раз на добу після сніданку.
Можливі ускладнення загальної кортикостероїдної терапії:
збільшення маси тіла, набряки, гіпертензія, стероїдний діабет, ейфорія, безсоння, порушення менструального циклу, остеопороз, стероїдний кушингоїд, міастенія, виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, затримка загоєння ран, геморагічний синдром, фурункульоз, загострення туберкульозу, тромбофлебіти, емболії та інші.
Дітям в період росту показана інтермітуюча терапія стероїдами. Найбезпечнішим і простим є оральне застосування стероїдів.
Кортикостероїди здатні затушовувати окремі симптоми інфекційних хвороб, а на тлі їх застосування в результаті зниження резистентності організму часто розвиваються піодермічні процеси на шкірі (фурункульоз). Інфекційні ускладнення стероїдної терапії практично не виникають при вживанні до 10 мг преднізолону чи відповідних доз інших стероїдів на добу. Малі дози кортикостероїдів мають імуноко -ригуючий ефект. На тлі тривалого застосування цих препаратів в організмі знижується вміст вітамінів С і В6.