Ендемічний і спорадичний зобКниги / Хірургічні хвороби (Я. Чумак) / Захворювання щитоподібної залози / Ендемічний і спорадичний зобСторінка 1
Ендемічний зоб - це захворювання щитоподібної залози, яке зустрічається серед населення гірських місцевостей і пов'язане головним чином із недостатнім вмістом йоду в навколишньому середовищі (воді, землі, повітрі, харчових продуктах). В Україні ендемічними щодо зоба є області Західної України (крайова патологія). Спорадичний зоб - це захворювання щитоподібної залози у людей із регіонів, не ендемічних щодо зоба.
Етіологія і патогенез
Мінімальна добова потреба йоду для дітей 50-100 мкг, для дорослих -150-300 мкг. При недостатньому надходженні йоду в організмі знижується синтез тиреоїдних гормонів, що викликає гіперпродукцію тиреотропного гормону гіпофіза і, як наслідок, наступну компенсаторну гіперплазію епітелію щитоподібної залози та її зобну трансформацію.
Виникнення ендемічного зоба можуть спричинити також погані санітарно-гігієнічні умови (сирі приміщення, недостача кисню, забруднення води), недостатність у навколишньому середовищі мікроелементів (марганцю, цинку, кобальту), та збільшення вмісту кальцію.
Ознаки зобної ендемії:
1. Частота захворювання в популяції перевищує 10 %.
2. Зменшується співвідношення чоловіків та жінок, хворих на зоб, наближаючись при ендемії до 1 % (показник Ленца-Бауера).
3. Наявність у значної кількості хворих ознак гіпотиреозу, в тяжких випадках - кретинізму.
4. Більша частота виникнення вузлових форм.
5. Випадки зоба у тварин.
Для профілактики ендемічного зоба населенню ендемічних щодо зоба районів необхідно вживати йодовану сіль, хліб або воду. Для дітей і жінок репродуктивного віку показане також вживання йодованого масла. З медикаментозних засобів призначають антиструмін по 1 таблетці 1 раз на тиждень.
Спорадичний нетоксичний зоб характеризується збільшенням щитоподібної залози без порушення її функції. Причини цього захворювання вивчено недостатньо. Спорадичний зоб виникає незалежно від місцевості й ніколи не має масового характеру. В жінок він зустрічається у 7-10 разів частіше, ніж у чоловіків. Вважають, що ця патологія розвивається внаслідок відносної йодної недостатності, яка призводить до дефекту ферментних систем, котрі забезпечують утилізацію йоду щитоподібною залозою і його нормальний обмін в організмі, а також до порушення всмоктування йоду в кишечнику і зниження функції печінки. Значну роль у патогенезі нетоксичного зоба відводять автоімунним механізмам. У 84 % хворих на нетоксичний вузловий зоб у сироватці крові виявляють імуноглобуліни, які стимулюють збільшення паренхіми щитоподібної залози і не впливають на її функцію. Швидше за все розвиток нетоксичного зоба можуть викликати декілька факторів: в одних випадках переважає недостатність йоду, в інших - автоімунні механізми. Не виключаються також бактеріальна та вірусна інфекції.
В останні роки в Україні спостерігається чітка тенденція до зниження функціональної активності щитоподібної залози та резервів її компенсації і зростання вогнищевої патології, яка характеризується нерівномірним (недифуз-ним) ураженням тиреоїдної паренхіми. Вогнищеві форми уражень щитоподібної залози, що охоплюють вузловий та спорадичний зоб, доброякісні пухлини (еутиреоїдні та гіперфункціонуючі аденоми), дегенеративні та запальні кістозні утвори, тиреоїдити, рак становлять найбільшу частину тиреоїдної патології.
Патоморфологія
Макроскопічно зоб поділяють на вузловий, дифузний та змішаний, за гістологічною структурою - паренхіматозний і колоїдний. Залежно від змін, які виникають у тканині щитоподібної залози, консистенція її може бути м'якою, щільноеластичною, щільною.
Виділяють також зоб фіброзний, кістозний, судинний і осифікуючий. Можливі й комбінації всіх цих форм зоба. Гіперплазія щитоподібної залози з проліферативним ростом клітин відповідає клінічній картині гіпертиреозу, а гіпоплазія епітелію з явищами дегенерації - гіпотиреозу. Джерелом росту тиреоїдної паренхіми є інтерфолікулярний епітелій, який знаходиться між фолікулами клітинних накопичень, тяжами або відростками, що розвиваються з базальних тиреоцитів.