Все про медицину

Роділи


В.Г. Передерій (1999) на основі даних вітчизняних вчених і учених інших країн пропонує найбільш ефективну четвертну терапію НР: контролон - по 40 мг 2 рази на день, тетрациклін - по 500 мг 4 рази на день, колоїдний вісмут - по 120 мг 4 рази на день, метронідазол - по 400 мг 4 рази на день протягом 10 діб. Ефективність лікування - 70-90 %.

Контролен - інгібітор протонної помпи 2-го покоління. Він значно гальмує кислотне продукування, проявляє протибактеріальну дію, не викликає ускладнень.

Незважаючи на те, що є дуже багато лікарських препаратів, пошуки нових засобів тривають. Найбільш діючу, успішну в усіх відношеннях протихо-лінестеразну терапію необхідно ще знайти (Л. Туі§аі).

Обов'язковим елементом у терапії виразкової хвороби є дієта та допоміжні методи.

Антациди й адсорбенти

Найбільш ефективними є препарати алюмінію і магнію на силікатній основі, які знижують підвищену кислотність на 3-4 години після одноразового прийняття. З них можна виділити фосфалюгель (по 1-2 пакетики 4-5 разів на добу), маалокс (по15 мг 4-5 разів на добу через 1 годину після їди), альмагель (по 1-2 дозовані ложки 4-5 разів на день), алугастрин (по 30 мл 4-5 разів на день).

Щодо лікувального харчування В.Г. Передерій сказав: "Пища - это самое распространённое лекарство" (1999). Але столи І, Іа, Іб призначали тільки хворим з ускладненою виразкою. За останні роки було переглянуто дієтичні рекомендації при виразковій хворобі. Доведено, що призначення дієти з якісно різними жирами сприяє нормалізації порушень білково-жирового обміну у хворих на виразкову хворобу (паралельно відбувається рубцювання виразки). Дієта при цьому захворюванні повинна складатися з фізіологічної норми жирів, білків, вуглеводів, мікроелементів.

З електропроцедур ефективним методом лікування є електромагнітне випромінювання надвисокої частоти (НВЧ-терапія). Використання цієї терапії викликає швидкий знеболювальний ефект, прискорює процеси репарації виразки.

Перспективним методом є лазеротерапія. Застосовують зовнішнє опромінення біологічно активних точок, внутрішньовенне опромінення крові, а також проявляють безпосередню дію на виразковий дефект.

Хірургічне лікування

Показання до проведення хірургічного лікування виразкової хвороби шлунка та ДПК: І. Абсолютні.

1. Перфоративна виразка.

2. Профузні нестихаючі виразкові кровотечі.

3. Підозра на малігнізіцію.

4. Кальозна виразка.

5. Виражена деформація шлунка. ІІ. Умовно-абсолютні.

1. Пенетрувальна виразка.

2. Порушення моторної функції шлунка.

3. Повторні кровотечі.

III. Відносні.

1. Рецидив виразки після проведення курсу консервативної терапії.

2. Рецидив під час підтримувальної терапії.

3. Незагоєння виразок протягом 1,5-2 місяців інтенсивного лікування, особливо в родинах з "виразковим анамнезом".

4. Рецидив виразки у хворих з перенесеними ускладненнями (перфорацією або кровотечею).

5. Виражений больовий синдром.

Найбільш поширені операції при виразках шлунка та ДПК:

1. Резекція шлунка за Більротом-І;

2. Резекція шлунка з його збереженням (за Макі-Шалімовим);

3. Резекція шлунка за Більротом-ІІ.

4. Стовбурова ваготомія з пілоропластикою.

5. Проксимальна селективна ваготомія (ПСВ), ПСВ і пілоропластика (за Гейнеке-Мікуличем, Жабулеєм, Фіннеєм).

6. Резекція шлунка з ваготомією.

7. Ушивання перфоративної виразки.

8. Пластичне закриття проривної виразки сальником на ніжці за Оппе-лем-Полікарповим.

9. Видалення виразки з ваготомією.

10. Пілородуоденотомія, прошивання кровоточивої виразки, ваготомія.

Вибір методу хірургічного лікування виразкової хвороби шлунка повинен бути індивідуальним для кожного хворого з урахуванням локалізації і розмірів виразки, наявності гастро- і дуоденостазу, супровідних захворювань, зокрема гастриту, ускладнень виразкової хвороби (пенетрація, стеноз, перфорація, кровотеча, малігнізація), віку хворого, його загального стану.

Сторінки: 1 2 3 4 5 

© Copyright 2010 www.web-of-med.ru. All Rights Reserved