Тактика і вибір методу лікування

Книги / Хірургічні хвороби (Я. Чумак) / Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки / Тактика і вибір методу лікування

Сторінка 2

III. Засоби центральної дії: еглоніл, даларгін, седативні засоби та транквілізатори.

Гастроцитопротектор сукральфат - органічна сіль алюмінію із сульфато-новим дисахаридом. З його допомогою на пошкодженій поверхні гастродуоде-нальної слизової оболонки утворюється захисний шар, резистентний до деструктивного впливу соляної кислоти та пепсину. Сукральфат посилює виділення слизу, але не має протикислотної дії. Під його впливом відновлюється метаболізм та посилюються репаративні процеси в клітинних елементах пошкоджених тканин слизової оболонки. Сукрафальт призначають по 1 г за 3040 хвилин до їди 3 рази на день перед сном, курс лікування - 4-6 тижнів.

З метою зниження секреції соляної кислоти в шлунку широко застосовують так звані блокатори протонної помпи. Вони гальмують НК-АТ фази в парієтальних клітинах шлунка і блокують тим самим заключну стадію секреції соляної кислоти, що призводить до зниження рівня базальної та стимульованої секреції незалежно від природи подразника. їх представниками є омепразол, лосек, омезол. Дія цих препаратів настає швидко і триває 24 години після однократного прийняття. Із побічних явищ може бути нудота.

Враховуючи те, що в розвитку виразкової хвороби бере участь багато факторів, для терапії захворювання використовують медикаменти різної дії. Досі значною проблемою в лікуванні цієї хворорби залишається висока частота рецидивів. Відкриття ролі гелікобактеріозу в її розвитку і залучення до арсеналу противиразкових засобів антибактеріальних препаратів допомогли досягти значних успіхів у лікуванні.

Основним сучасним принципом у лікуванні виразкової хвороби є усунення гелікобактерної інфекції. Для цього використовують препарати, які пригнічують активність гелікобактерії, сприяють швидкій ремісії і попереджують рецидиви.

З цією метою використовують препарати вісмуту, які застосовували ще в XVI столітті. Особливо поширеними вони були в Німеччині та Англії в XIX столітті. У 70-ті роки лікування цими препаратами було відсунуто на другий план, бо з'явилась нова перспективна група ліків - Н2-блокатори. Але медики знову повернулися до вісмуту, враховуючи його вплив на гелікобак-терну інфекцію. З цих препаратів найширше застосовують де-нол. Солі вісмуту, зокрема де-нол, з білками цитоплазми організму утворюють комплекси (аль-бумінати) з наступною денатурацією білка і призупиненням розвитку та розмноження НР. Крім того, він після прийняття поступово утворює колоїдну масу, яка покриває поверхню слизової оболонки шлунка і ДПК. На виразці з'являється білий пінистий наліт, який зберігається кілька годин. Таким чином, її поверхня захищена від дії шлункового соку. Крім цього, де-нол підвищує кількість і якість шлункового слизу, знижує продукування та активність пепсину (фактор агресії), посилює синтез активних захисних речовин (простагландинів, бікарбонату). Він діє бактерицидно, але тільки в 50 % випадків після 4-8 тижнів лікування. Тому необхідним є комбінування його з іншими антибактеріальними препаратами. З цією метою використовують омепразол (знижує продукування соляної кислоти і пепсину в шлунку) та антибіотики. Де-нол підвищує антибактеріальну дію антибіотиків, серед яких застосовують: тетрациклін, еритроміцин, амоксицилін. Однак тетрациклін недоцільно застосовувати для протигелікобактерної терапії, тому що він викликає дисбактеріоз, проявляє токсичний вплив на слизову оболонку, знижує функції печінки. До еритроміцину може виникнути ідіосинкразія, а також утворюються стійкі штами НР. Велись подальші пошуки та пропонувались різні комбінації з 3-4 препаратів, що посилювало антибактеріальну дію. Так, І.С. Чекман (1999) запропонував таку: гастропак - по 107,7 мг 4 рази на добу, амоксицилін - по 500 мг 4 рази, метронідазол - по 400 мг 3 рази протягом 7 днів. Ефективність виявлено в 94 % випадків. Пошуки найбільш ефективних методів лікування продовжувались. Було запропоновано квадротерапію, яка включає де-нол (по 2 таблетки 2 рази на день 14 діб), амоксицилін (по 500 мг 4 рази на день 7 діб), метроніда-зол (по 250 мг 4 рази на день 7 діб), омепразол (по 20 мг 2 рази на день 7 діб). У результаті квадротерапії гелікобактерії знищуються на 95-98 %, рецидивів та ускладнень виразкової хвороби майже не буває.