Розвиток хірургіїКниги / Хірургічні хвороби (Я. Чумак) / Загальні відомості про розвиток хірургії / Розвиток хірургіїСторінка 1
Давно і всім відомо, що хірургія була і є у великій пошані серед інших галузей медицини. Спочатку говорили про хірургію загальну і частково спеціальну. Потім, у процесі розвитку її як навчального предмета, стали виділяти загальну, факультетську та госпітальну хірургію.
Велику роль у розвитку науки відігравали вчені Росії, та України: І.Ф. Буш, І.В. Буяльський, М.І. Пирогов, Ф.І. Іноземцев, С.П. Федоров, М.В. Скліфо-совський та ін.
Заслуга в утворенні кафедри госпітальної хірургії належить М.І. Пирогову (1810-1871). У 1841 році він почав працювати у Військово-медичній академії м. Петербурга. Під впливом анатомічних, фізіологічних та хірургічних праць М.І. Пирогова розвиток російської хірургії пішов швидкими темпами вперед.
Великий внесок у реорганізацію навчального процесу в хірургії зробив Ф.І. Іноземцев (1802-1869).
У 1840 році він подав медичному факультету Московського університету свої пропозиції щодо змін у викладанні медицини в Росії та утворення факультетських і госпітальних клінік.
Ф.І. Іноземцев поставив собі за мету зробити викладання теоретичних знань хірургічної семіотики наочним (біля ліжка хворого), без глибокого аналізу показати студентам ІІІ курсу як розпізнавати і лікувати хірургічні хвороби. Вони повинні були одержати основні відомості з оперативної хірургії, а на ІУ курсі - знайомитись із індивідуальними проявами захворювань у конкретного пацієнта.
Учений надавав великого значення теоретичній підготовці в системі хірургічного навчання лікаря, що знайшло відображення і в запропонованій програмі. Він ввів практичні заняття в поліклініці, курацію хворих у клініці з обов'язковим читанням спеціальної літератури, складанням детальної історії хвороби і захистом її на публічному диспуті.
Госпітальні клініки, які організовували в міських лікарнях, призначалися для практичної підготовки тих, хто закінчив курс медичних наук, але самостійні операції дозволялось виконувати тільки студентам У курсу залежно від їх хірургічної свідомості.
Згідно з цим планом, 28 вересня 1846 року в Московському університеті було створено факультетську хірургічну клініку, яка, крім стаціонару на 60 ліжок, мала свій анатомічний театр з приміщенням для занять студентів на трупах. Ф.І. Іноземцев, як і М.І. Пирогов, був піонером щодо введення знеболювання в Росії. Він перший у Москві застосував ефірний і хлороформний наркоз при операціях (початок лютого 1847 року).
Хірургічні кафедри в Москві, Петербурзі, Казані, Києві, Дерпті дали велику кількість яскравих хірургів, серед яких особливо виділялися O.K. Ши-моновський і В.0. Караваєв (Київ), М.В. Скліфосовський, К.К. Рейер, потім М.С. Суботін, П.І. Дьяконов, O.O. Бобров та ін.
М.В. Скліфосовський (1836-1904) - один із найвидатніших хірургів після М.І. Пирогова. У 1863 році, захистивши докторську дисертацію, одержав звання доктора медичних наук, після повернення із закордонного відрядження був обраний, за пропозицією М.І. Пирогова, професором кафедри хірургії Київського університету.
З 1871 року вчений викладав хірургію в Петербурзькій медично-хірургічній академії, а у 1880 році Радою Московського університету був обраний завідувачем кафедри факультетської хірургічної клініки. У 1897 році він залишив Москву і став директором Інституту вдосконалення лікарів у Петербурзі, де набув великої популярності.
Заслуги М.В. Скліфосовського перед вітчизняною хірургією дуже великі. Він піонер антисептики, а потім асептики, які застосовував у хірургічній факультетській клініці Московського університету. Впроваджуючи методи антисептики, вчений розробив кістковопластичну операцію, яку назвав "російським замком". М.В. Скліфосовський одним із перших почав проводити операції в черевній порожнині. Завдяки йому було побудовано клінічне містечко на Дівочому полі в Москві, він також брав участь у будівництві Інституту вдосконалення лікарів у Петербурзі. Ним написано 114 наукових праць, присвячених таким актуальним питанням, як лікування зоба і раку язика, екстирпації гортані, гастростомії і та ін. М.В. Скліфосовський був активним творцем російських хірургічних журналів, після В.О. Караваєва ввів у Росії друкування звітів хірургічних клінік.