Профілактика туберкульозуМатеріали / Профілактика туберкульозуСторінка 13
Чутливість методу складає 87,1%, а специфічність - 84, 6%[8].
3. Тест з 10% розчином гідрооксиду калію (амінотест, амінний, аміновий, “нюховий” тест). Методика цього тесту надзвичайно проста і виконується під час гінекологічного дослідження. Суть полягає у появі або посиленні різкого неприємного запаху (гнилої риби) при змішуванні у рівних пропорціях піхвових виділень з 10% розчином гідрооксиду калію. Поява неприємного запаху, обумовлена виділенням летких амінів - продуктів метаболізму облігатних анаеробних мікроорганізмів. Для виконання тесту на предметне скельце наносять декілька крапель піхвової рідини і змішують з рівною кількістю гідроксиду калію. Оцінку результатів проводять напівкількісним методом запропонованим в 1995 р. Кірою Є.Ф. [5]: 1+ - типовий “рибний запах” з’являється тільки при змішуванні виділень з 10% розчином КОН; 2+ - виділення мають помірний запах, який посилюється при додаванні 10% розчину КОН; 3+ - виражений запах виділень, значно посилюється при додаванні 10% розчину КОН.
4."Ключові клітини" - це епітеліальні клітини слизової оболонки піхви покриті ззовні адгезованими грамваріабельними бактеріями [12, 14]. Серед даних бактерій були виявлені гарднерели, бактероїди, фузобактерії і мобілункус. “Ключові клітини” можна виявити як у вологих мазках, так і у фарбованих 1% розчином метиленового синього або по Граму. У мазках при БВ крім "ключових клітин" виявляється у великій кількості різноманітні грамнегативні і грампозитивні палички і коки, відсутність або незначна кількість лактобактерій, багато клітин плоского епітелія, незначна кількість поліморфноядерних лейкоцитів, макрофагів, відсутність або незавершеність фагоцитозу. У вологих мазках можна побачити мікроорганізми роду Мобілункус, яких також називають "рухомими ковпачками".
Додатковими мікроскопічними критеріями БВ є: 1) менше 5 у полі зору лактобактерій (збільшення з імерсією); 2) переважання клітин плоского епітелія над лейкоцитами.
Додаткові методи дослідження, які використовуються для діагностики БВ: 1) бактеріологічний посів піхвової рідини в аеробних і анаеробних умовах для ідентифікації всіх компонентів бактеріального мікробіоценозу піхви і її кількісний аналіз. У повсякденній практиці не використовується із-за своєї дороговизни і тривалості проведення аналізу, але є "золотим" стандартом для діагностики БВ при проведенні наукових досліджень; 2) визначення триметиламіну; 3) піхвова термометрія; 4) газорідинна хроматографія; 5) імунологічні методи дослідження; 6) біохімічний аналіз піхвової рідини; 7) морфологічні методи дослідження слизової оболонки піхви.
Таблиця 2
Діагностика БВ
Піхвовий вміст | Жінки з БВ | Здорові жінки |
Кількість виділень |
Рясні, 20 мл і більше |
Помірні, до 2 мл |
Характер виділень |
Гомогенні |
Характер «звареного крохмалу» |
Колір |
Молочно-сірий, сірий |
Молочний |
рН |
Більше 4,5(5,0-6,0) |
Менше 4,5 /3,8-4,2/ |
Запах |
Гнилої риби |
Специфічний |
Амінотест |
++/+++ |
-/+ |
Тест з гематоксиліном |
+ |
- |
“Ключові клітини” |
+ |
- |
Лактобацили |
Відсутність або поодинокі |
У значній кількості |
Мобілункус у вологих мазках |
+/- |
- |
Інші мікроорганізми |
У великій кількості різноманітна флора |
Переважно грампозитивні палички у помірній кількості |