Доброякісні та злоякісні новоутворення шкіри

Книги / Хвороби шкіри в практиці сімейного лікаря / Інфекційні хвороби / Доброякісні та злоякісні новоутворення шкіри

Сторінка 4

— доброякісна судинна пухлина. Капілярна: обмежені плями насичено-рожевого, багряного або синюшного кольору. Її різновид — зірчаста гемангіома: в центрі — крапка вишневого ко-льору, від якої відходять радіарно телеангіектазії (як павук). Артеріальна: обмежена пляма насичено-рожевого кольору, розміщена глибоко в шкірі, може набувати галузистого вигляду. Артеріовенозна: великі, діаметром до 5-10 см, пухлини, овальні або неправильних контурів, підвищуються над поверхнею шкіри, рожевого або синюшного кольору. При травмуванні можлива кровотеча. Кавернозна гемангіома розвивається у новонароджених, збільшується. Пухлина із часточковою будовою, виступає над поверхнею шкіри, застійно-червоного або синюшного кольору.

Лікування.

Електро- і кріохірургічне видалення.

Лімфангіома

— доброякісна пухлина лімфатичних судин. Капілярна (проста): ущільнена пляма, шкіра в складку не береться. Кістозна: згруповані везикулоподібні прозорі елементи на ущільненому тлі, які формуються від народження на обличчі, шиї, пахвових ділянках. Кавернозна: великі множинні пухлини на щільній основі, можливе дифузне ураження нижніх кінцівок.

Лікування.

Хірургічне видалення.

Інші доброякісні пухлини

(сосочкова сирингоцистаденома, мерокринова спіраденома, мерокринова порома, папілярна гідраде-нома, фолікулярна кератома, циліндрома та інші) трапляються рідко. Діагноз всіх доброякісних пухлин має бути підтверджений гістологічним дослідженням. Це також має значення для виключення злоякісних пухлин.

Передракові

хвороби шкіри

Бовеноїдний папульоз вірусної етіології

(папіломавіруси 16, 18, 31, 33 типів): поодинокі або множинні папули діаметром 2-4 мм бурого або коричневого кольору, тістуватої консистенції з гладенькою поверхнею, іноді серозна кірочка на поверхні, розміщуються на голівці статевого члена, вульві, періанально. Розрізняють три клінічні типи:

- у вигляді еритемних плям;

- ліхеноїдні і пігментовані папули;

- подібні на лейкоплакію.

Перебіг

тривалий, можливі ремісії і рецидиви.

Лікування.

Кріодеструкція, електроексцизія, лазеротерапія.

Пігментна ксеродерма

успадковується автосомно-рецесивно і характеризується підвищеною чутливістю до ультрафіолетових променів, виникає в дитинстві. На відкритих ділянках (обличчя, руки) — пігментація, атрофії, кератози, епітеліоми.

Сонячний кератоз

(актинічний кератоз): на відкритих ділянках шкіри обмежені, частіше множинні вогнища гіперкератозу на тлі атрофії шкіри, подовгасті або неправильної форми, вкриті сірими щільними кірочками, можливий розвиток сонячного хейліту; хворіють чоловіки.

Радіаційний дерматит

може розвинутись і через десятки років після рентгеноопромінення: вогнища гіпер- і депігментації, рубцеві

зміни, гіперкератоз, телеангіектазії, трофічні виразки, що довго не гояться.

Хвороба Боуена:

повільно розвиваються поодинокі, рідше множинні, плоскі вогнища, круглі або неправильної форми, на поверхні — серозно-кров'янисті кірочки.

Клінічні форми:

екземоподібна, гіперкератотична, бородавчаста. Характерним є нерівномірний ріст вогнищ по периферії, строкатість (чергування ерозій, атрофії, гіперкератозу і підвищеної крайової зони). На поверхні ерозій — лусочко-кірочки, мокнення, при трансформації в рак з' являється щільна вузлуватість, що згодом розпадається. Уражається будь -яка ділянка.