Місцева терапія

Книги / Хвороби шкіри в практиці сімейного лікаря / Принципи терапії дерматозів / Місцева терапія

Сторінка 3

У всіх названих випадках місцева терапія має симптоматичний, патогенетичний характер.

- етіологію (етіотропна місцева терапія):

а) у випадках піодермічних процесів показані мазі із антибіотиками, сульфаніламідами (офлокаїн, 10 % стрептоцидова) чи 0,5 % міра-містинова мазь;

б) вірусні дерматози лікують противірусними мазями, які містять ацикловір;

в) коросту — антипаразитарними засобами (спрегаль, 25 % крем бензилбензоату);

г) мікози — протигрибковими мазями тощо.

ГРУПИ ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ ЕТІОТРОПНОЇ МІСЦЕВОЇ

ТЕРАПІЇ

Піодермії:

а) мазі: 10 % стрептоцидова, 0,5 % мірамістинова, банеоцин, бак-тробан, 0,1 % гентаміцинова мазь, офлокаїн (офлоксацин+лідокаїн), дермозолон, гіоксизон (гідрокортизон+окситетрациклін), кортоміцетин (гідрокортизон+лівоміцетин) та інші;

б) лініменти: 5-10 % синтоміцину, 5 % стрептоциду;

в) розчини: 0,25 % спиртовий розчин левоміцетину, йоддицерин (йод + димексид + гліцерин), банеоцин, діоксизоль та інші;

г) аерозолі: оксикорт (гідрокортизон+окситетрациклін), полькорто-лон (тріамцинолон+тетрациклін).

Мікози (дерматофітії, кандидози)

Найзручніше для лікування грибкових уражень шкіри використання місцевої терапії у тих випадках, коли вогнища ураження невеликі і їх небагато. В разі значних площ уражень або поєднання їх із оніхомі -козами рекомендують загальну терапію протигрибковими засобами без застосування місцевої терапії.

Після зникнення клінічних проявів та негативних результатів бак-теріоскопічного дослідження рекомендують продовжувати місцеву терапію ще 2-3 тижні з метою попередження рецидивів.

Вірусні дерматози:

а) герпеси: мазі, креми, які містять ацикловір — ацикловірова, ге-рпевір, лізавір, зовіракс, віролекс, ациклостад, ловір, ацик, ацигерпін; інші — гевізош;

б) бородавки, гострокінцеві кондиломи: розчини — ферезол, кон-дилін, солкодерм, колломак.

Короста:

а) 25 % крем бензилбензоату;

б) аерозоль «Спрегаль»;

в) мазь проста сірчана (33 %). Педикульоз:

а) аерозолі: пара-плюс, спрей-пакс;

б) розчини: нітифор, педилін, перметрин;

в) 20 % суспензія бензилбензоату.

ГРУПИ ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ СИМПТОМАТИЧНОЇ МІСЦЕВОЇ ТЕРАПІЇ

Кортикостероїдні препарати місцевої дії.

Фармакологічні ефекти стероїдів у шкірі обумовлені їхньою взаємодією із стероїдними рецепторами, які знаходяться у цитоплазмі клітин шкіри. В результаті цієї взаємодії виникає два основних ефекти:

- протизапальний - в результаті гальмування запального каскаду і, як наслідок, звуження судин шкіри;

- антимітотичний - внаслідок гальмування синтезу білка, що призводить до зменшення проліферації і пригнічення синтезу колагену, еластину.

З клінічного погляду кортикостероїди місцевої дії справляють протизапальну, протиексудативну, судинозвужувальну, протисвербіжну, протиалергійну, імуносупресивну дії.