Лікарські помилки та їх наслідкиКниги / Хірургічні хвороби (Я. Чумак) / Лікарські помилки в хірургії / Лікарські помилки та їх наслідкиСторінка 5
7. Розбір помилки потрібно проводити делікатно, не принижуючи професійних і людських якостей лікаря, який допустився помилки.
8. Головною діючою особою при розборі помилки повинен бути сам лікар, який її допустив. Часто дуже не хочеться брати участь в обговоренні
своєї помилки, але це конче необхідно. Приховати медичну помилку буває досить легко, але страшно побачити через деякий час, як ваш колега повторить зроблену вами помилку тільки тому, що ви її приховали.
9. Є вислів "На помилках вчаться". Бісмарку приписують такі слова: "Тільки нерозумні люди вчаться на своїх помилках, розумні вчаться на чужих". Лікареві не підходить жоден вислів, тому що він повинен вчитися на своїх і чужих помилках та, крім того, навчати інших на своїх помилках, щоб зменшити їх кількість.
Лікарська помилка - це в більшості випадків не злочинна халатність, а огріхи у професійних вчинках лікаря, спрямованих на благо хворого,
Ще в 30-х роках XX століття юристами був уведений термін "добросовісна помилка". І.В. Давидовський застосував його відносно помилки в діагнозі, після чого лікарі стали захищатися від помилок як від службового злочину. Але, згідно із законами, медичні працівники підлягають карній відповідальності за такі професійні правопорушення: незаконне проведення абортів; ненадання медичної допомоги хворму; зловживання владою або службовим становищем; недбале ставлення до своїх службових обов'язків; видачу підставних документів; незаконне лікування; порушення правил боротьби з епідемією; виготовлення або збування сильнодіючих наркотичних речовин.
Важливим є також зберігання лікарської таємниці. Воно, як і відповідальність за свої помилки, перебуває в прямій залежності від визнання лікарем свого обов'язку і совісті, які становлять основу медичної діяльності.
Хороший лікар робить значно менше помилок не тільки тому, що він краще підготовлений, ніж посередній, а й тому, що його ніколи не залишає почуття професійної відповідальності й він вимогливий до себе. Виховувати в собі ці якості необхідно постійно, протягом усієї трудової діяльності.