Гострий лактаційний маститСторінка 3
Значну діагностичну цінність при початкових формах гострого лактаційного маститу становить цитологічне дослідження секрету молочної залози, клітинний склад якого визначають камерним методом.
Допоміжне значення для діагностики маститу має дослідження рН молока. Запропоновано експрес-метод з препаратом "Димастин" і електрофорез молока в поліакриламідному гелі для ранньої діагностики доклінічної форми захворювання та визначення тяжкості гострого лактаційного маститу (Ю.А. Спесивцев, 1995).
Інформативними диференційнодіагностичними критеріями між початковими (серозними, інфільтративними) та деструктивними формами гострого лактаційного маститу є показники імунного статусу. Зокрема, підвищення вмісту ЦІК (циркулюючих імунокомплексів), фагоцитарно-метаболічного потенціалу (НСТ-тесту), рівня в сироватці крові та його зниження в молоці хворої залози свідчать про деструктивний процес.
Лікування гострого лактаційного маститу
Вибір методу лікування післяпологового маститу залежить від фази запального процесу, тяжкості перебігу та характеру клінічних проявів захворювання. Консервативне лікування
Консервативна терапія виправдана при початкових стадіях, тобто в осіб із серозними та інфільтративними формами захворювання. Вона повинна включати антибактеріальну (антибіотики, сульфаніламідні препарати), десенсибілі-зувальну, дезінтоксикаційну терапію, адекватне зціджування молока, регуляцію лактації парлоделом, фізіотерапевтичні процедури (УФО, УВЧ, ультразвук, електрофоретичне введення антибіотиків, діодинамічні струми Бернара).
Хірургічне лікування
При абсцедивному лактаційному маститі показане оперативне втручання.
Загальноприйнятою є точка зору про необхідність його виконання в стадії раннього абсцедування в максимально короткі строки після госпіталізації хворих у стаціонар, не допускаючи розповсюдження деструктивного процесу. При цьому віддають перевагу загальному знеболюванню з використанням нейролептаналгезії, маскового, ендотрахеального наркозу.
Найбільш раціональним доступом до осередків деструкції в молочній залозі (мал. 11.2) при їх локалізації у верхніх квадрантах є розтин Ангерера-
Шаліта. При локалізації гнійного процесу в нижньобокових відділах молочної залози та ретромамарному відділі - розтин Барденгейера, при субарео-лярній локалізації - циркумареолярний.
Більшість хірургів віддає перевагу широкому розтину гнійних осередків, видаленню девіталізованих тканин, ліквідації карманів з гнійним вмістом та опти-мізації умов для його відтоку, які включають вакуумування, активне дренування.
Небезпечні ускладнення гострого лактаційного маститу, довготривалість лікування сприяли розширенню показань до застосування активних способів лікування, суть яких полягає в радикальній хірургічній обробці гнійних вогнищ, активному дренуванні ран з їх промиванням та діалізом розчинами антибіотиків, антисептиків (М.П. Черенько і співавт., 1989; Ф.Х. Кутушев, Ю.А. Спесивцев, 1990).
Дренування ран здійснюють за допомогою перфорованих трубок або гумових смужок.
Зміна структури гострого лактаційного маститу за останні роки у вигляді збільшення кількості гнійно-інфільтративних, змішаних форм захворювання з поширеними, багатовогнищевими та субареолярними ураженнями молочної залози, обтяженим клінічним перебігом та значна кількість ускладнень потребують індивідуального підходу до вибору методу оперативного втручання з урахуванням клініко-морфологічної форми захворювання, тяжкості перебігу, роз-повсюдженості деструктивного процесу в молочній залозі.
У хворих з обмеженими деструктивними ураженнями в умовах відсутності ознак генералізації інфекції більш раціональним є розтин гнійного осередку в
поєднанні з вакуумуванням, активним дренуванням, зрошенням ран антибіотиками, антисептиками.
Поширені деструктивні ураження, повторні оперативні втручання потребують радикальної хірургічної обробки гнійних осередків із застосуванням активних методів лікування ран.
Місцеве медикаментозне лікування ран молочної залози слід проводити з урахуванням тяжкості перебігу захворювання, фази ранового процесу, інтенсивності лактації.
