Гострий апендицитСторінка 3
Спеціальні симптоми:
Щоткіна—Блюмберга —
різке посилення болю в черевній порожнині після швидкого забирання руки, якою повільно із заглибленням натискали на передню черевну стінку над вогнищем запалення.
Ровзінга —
посилення болю у правій здухвинній ділянці при поштовхах над притиснутою розправленими пальцями руки до крила клубової кістки сигмоподібної кишки (автор уважає, що посилення болю відбувається у зв'язку зі зміщенням газів у товстій кишці та подразненням купола сліпої кишки).
Сітковського —
посилення болю у правій здухвинній ділянці внаслідок подразнення брижі, коли хворий лягає на лівий бік.
Бартом'є—Міхельсона —
значне посилення болю при пальпації правої здухвинної ділянки, коли хворий лежить на лівому боці.
Роздольського —
посилення болю при постукуванні над вогнищем запалення.
Воскресенського (симптом "сорочки") —
швидке зміщення (ковзання) пальців правої руки при натягнутій на животі сорочці (від середньої лінії в напрямку правої здухвинної ділянки супроводжується різким болем у правій здухвинній ділянці).
Кримова —
посилення болю в правій здухвинній ділянці при зміщенні в протилежному напрямку лівого нижнього квадранта пупка. Пояснюється подразненням запаленої очеревини та брижі.
Думбадзе —
посилення болю в правій здухвинній ділянці при поштовхах глибоко введеним вказівним пальцем у пахвинний канал справа. Вважається, що цей симптом виникає тоді, коли виникає запалення парієтальної очеревини.
Образцова —
підсилення болю в правій здухвинній ділянці при піднятті правої витягнутої ноги. Воно пов'язане із затисканням апендикса поміж передньою черевною стінкою та скороченим клубово-поперековим м'язом (т. Пеорэоаэ). Глибоку пальпацію в цьому положенні проводять обережно, щоб не розірвати деструктивнозмінений червоподібний відросток. Описано понад 100 різноманітних симптомів, які мають певне значення для діагностики гострого апендициту. Обов'язково виконують пальцеве дослідження прямої кишки та піхви, що дає додаткові відомості про локалізацію больових відчуттів.
З лабораторних методів обстеження найбільше значення мають загальний аналіз крові й загальний аналіз сечі. У більшості хворих спостерігається лейкоцитоз, ступінь якого залежить від патологічних змін у червоподібному відростку. Прості форми характеризуються різними цифрами -8-10х109/л. Зсув лейкоцитарної формули вліво відображає глибину запального процесу.
Відхилення складу сечі від норми спостерігається рідко. Зміни можуть виникнути при тазовому або ретроцекальному розміщенні апендикса і переході запалення на органи сечової системи чи мають токсичне походження.
Діагностика
Діагноз "гострий апендицит" встановлюють на основі даних анамнезу, об'єктивного обстеження, даних лабораторних методів обстеження. Застосовуються також вагінальне дослідження жінок і ректальне дослідження чоловіків.
Диференціина діагностика
У більшості хворих діагностика гострого апендициту не викликає особливих труднощів. Однак ряд захворювань має подібну клініку, що нерідко є причиною діагностичних помилок. Найчастіше гострий апендицит диференціюють із захворюваннями органів черевної порожнини.
Перфоративна виразка шлунка та дванадцятипалої кишки.
Обидва захворювання починаються гостро, раптово, характеризуються болем у животі й викликають розвиток розлитого гнійного перитоніту. При перфорації виразки шлунка та дванадцятипалої кишки в типових випадках є яскраві клінічні прояви: раптовий сильний біль у верхніх відділах живота, який прирівнюють до удару кинджалом, дошкоподібне напруження м'язів передньої черевної стінки, зникнення печінкової тупості, наявність вільного газу в черевній порожнині, що визначається при оглядовій рентгенограмі. Клініка цього захворювання є настільки характерною, що не може викликати сумнівів щодо якихось інших. Навіть деструктивний гострий апендицит призводить спочатку до місцевого перитоніту в правій здухвинній ділянці й напруження черевних м'язів. Якщо напруження м'язів передньої черевної стінки поширюється за межі цієї ділянки, обережна пальпація дозволяє визначити більш виражене напруження м'язів у правій здухвинній ділянці, тобто там, де є осередок запалення. При гострому апендициті в цій ділянці простежується чітко виражений симптом Щоткіна-Блюмберга. При перфоративній виразці вся передня черевна стінка відразу різко напружена.
Діагностичні труднощі виникають тоді, коли хворих на гострий апендицит чи з перфоративною виразкою пізно госпіталізують у лікувальний заклад. Через 10-12 годин після перфорації виразки симптом Щоткіна-Блюмберга