Цілеспрямований синтез – найбільш прогресивний шлях пошуку лікарських засобів

Матеріали / Цілеспрямований синтез – найбільш прогресивний шлях пошуку лікарських засобів

Сторінка 2

4. Важливо такою, до якого ряду органічних сполук відноситься препарат. Встановлено, що похідні ряду метану в більшості діють як наркотики, а деякі похідні бензолу – як жарознижувальні засоби.

5. На проявлення фармакологічного ефекту впливає довжина ланцюга вуглецевих атомів. В мережах до С5 в більшості відбувається наростання фізіологічного ефекту, а починаючи з С6 і вище, фізіологічний ефект зменшується. Це пояснюється тим, що при збільшення кількості вуглецевих атомів в ланцюгу розчинність речовин у воді знижується, внаслідок чого вони не поступають в кров і не досягають відповідних центрів, атому і не дають необхідного ефекту.

6. Великий вплив на фізіологічну ефективність препарату має введення в його молекулу галогенів. Галагенопохідні як жирного, так і ароматичного ряду є більш активними, ніж відповідні вуглеводні. Наприклад, метан не є наркотичним засобом, хлористий метил СН3Сl вже наркотик, а ще більш сильну наркотичну дію проявляє хлористий етил СН3СН2Сl і хлороформ СНСl3. Введення одного атома хлору в ядро бензолу збільшує його токсичність. Але, якщо кількість галогенів в кільці збільшувати, токсичність зменшується, але разом з тим зменшується і фізіологічна активність, що викликано, напевно, зміною розчинності у воді і ліпоїдах. Наприклад, дихлорбензол більш токсичний, ніж три хлорбензол. Введення хлору чи брому в боковий ланцюг приводить до утворення сльозоточивих речовин, наприклад, у бромистого бензилу.

7. Аналогічний вплив на фізіологічний ефект має і введення в молекулу речовини гідроксильних груп. Заміна в молекулі видно на гідрокал приводить до підсилення фізіологічної дії препарату. Так, наприклад, наркотична дія спиртів сильніша, ніж відповідних вуглеводнів. Вторинні спирти діють сильніше первинних, третинні – сильніше вторинних. Але із збільшенням числа гідроксилів в молекулі збільшується і розчинність у воді, а розчинність в ліпоїдах падає Тому полі гідроксильні сполуки, добре розчиняються у воді, неактивні, так як вони попадають в багаті ліпоїдами клітини нервової тканини, і тому не можуть давати наркотичного ефекту.

Введення гідроксилу в бензол приводить до поступового зниження жарознижувальної діє: фенол ще проявляє антипіротизчу дію, але вже проявляє нову властивість – антисептичну, й у двохатомних фенолів вона підсилюється ще в більшій степені. Наприклад, антисептична дія резорцина, сильніша, ніж у фенолу. Трибомфенол – ще кращий антисептик, ніж попередні речовини.

ОН Br

ОН Br Br

OH

фенол резорцин триброліфенал

\

8. Карбомінальна група ( С = 0) також підсилює фізіологічну дію сполук.

⁄

Альдегіди і кетони активніше відповідних вуглеводнів, а якщо замість атома водню в радикалі ввести галоген, активність збільшується ще більше. Наприклад, хлораль проявляє сильнішу гіпнотичну дію, ніж ацетальдегід: