Все про медицину

Роділи


Взаємодія з іншими ЛЗ. При взаємодії з індометацином підвищується ризик порушення функції нирок у зв'язку з інгібіцією простагландинсинтетази. Ниркова екскреція збільшується при одночасному призначенні з новокаїном, хінідином, циклофосфаном, гангліоблокаторами. Взагалі ризик нефротоксичності збільшується при взаємодії з іншими аміноглікозидними антибіотиками амфотерицином В, циклоспорином, кліндаміцином, піперациліном, метоксифураном, фоскарнетом верапамілом, внутрішньовенними радіоконтрасними засобами, поліглюкіном і цисплатіном.

Ототоксичність збільшується на фоні або при сумісному призначені етакринової кислоти, фуросеміду, маніту, тіазидів у зв'язку з уповільненням елімінації гентаміцину. Морфін та ін. опіати також сприяють затримці елімінації цього антибіотика. Гентаміцин підвищує антимікробний ефект офлоксацину. Підвищує токсичність дігоксину та одночасно зменшується вплив на нервово-м'язову передачу. Підвищує ефект пероральних антикоагулянтів. Певні особливості несе взаємодія гентаміцину з іншими антибіотиками на реалізацію антибактеріального ефекту. Так, посилення антимікробної дії спостерігаєтся при одночасному застосуванні гентаміцину (при відповідних показаннях) з цефалоспоринами, беталактамними антибіотиками, поліміксинами, амфотерицином В, ванкоміцином, тієнамом. Разом з тим, з макролідними антибіотиками антибактеріальний ефект знищується. Відомі також негативні наслідки фармацевтичної взаємодії: лактамні антибіотики дезактивують гентаміцин in vitro.

Контроль за безпекою при застосуванні. Існують принципово прийнятні підходи для контролю за безпекою гентаміцину незалежно від показань його медичного застосування: контроль за функцією дихання, аудіо- та вестибулограмою, діурезом, концентрацією препарату в сечовині, а також кальцію та магнію у сироватці крові.

За даними відділу фармакологічного нагляду ДФЦ МОЗ України (1996-2001 рр.) в Україні було зареєстровано 24 випадки ПД при застосуванні гентаміцину сульфату (22 препарати вітчизняного та 2 препарати закордонного виробництва) у пацієнтів різного профілю, різного віку та статі (табл. 4).

В 11 випадках гентаміцину сульфат призначався хворим при захворюванні дихальних шляхів, п'яти — травного тракту, трьох — сечовидільної системи, двох — інфекційних захворюваннях, при захворюванні системи крові, очних хворобах та у випадку травми по одному випадку, відповідно.

За системними ураженнями побічні реакції з боку шкіри зустрічались в 17 випадках, ураження слуху — 2, ураження дихальних шляхів, нефрологічні ураження, набряк Квінке, офтальмологічні, ураження травного тракту по одному випадку відповідно.

Найбільша кількість випадків ПД була зареєстрована при внутрішньом'язовому введенні — 21 випадок, при підшкірному введенні — 2, очні краплі — 1.

При проведенні монофармакотерапії ПД відмічалась у 5 випадках. В комплексній фармакотерапії: до 3-х ЛЗ — 16 випадків, до п'яти — 3 випадки. Загальна кількість випадків ПД, яка вимагала відміни ЛЗ, складала 21 випадок, а в 10 випадках існувала необхідність проведення додаткової фармакотерапії. В 3 випадках дозу препарата не корегували. Обтяжений алергологічний анамнез мав місце в 2 випадках.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 

© Copyright 2010 www.web-of-med.ru. All Rights Reserved