Рак шлунка

Матеріали / Рак шлунка

Сторінка 2

По гістологічній будові розрізняють плоско клітинний, залозистий і недиференційований рак.

Метастазує рак по лімфатичним і кровоносним судинам.

2. Симптоми раку залежать від локалізації пухлини, її розмірів, наявності ускладнень.

Проблеми хворих при центральному раку:

- сухий кашель або кашель з виділенням незначної кількості слизистого, слизисто-гнійного харкотиння, кровохаркання (в пізніх стадіях), кашель надсадний частий, виникає вночі або вранці;

- загальна слабість, пітливість, зниження апетиту, субфебрильна температура;

- біль у грудній клітці, який поступово наростає стає постійним;

- задишка.

Проблеми хворих при периферичній формі.

Периферична форма раку легень на ранніх стадіях протікає безсимптомно, лише при збільшенні розмірів пухлини, її розпаді, проростанні бронха з'являється кашель, задишка, біль у грудній клітці, що зв’язаний з ураженням плеври, підвищення температури.

В пізніх стадіях виникає набряк шиї, верхніх кінцівок, обличчя, порушення голосу, ковтання, ураження метастазами печінки, нирок, головного мозку з відповідними симптомами, збільшення лімфатичних вузлів.

3. Рання діагностика здійснюється з допомогою профілактичної флюорографії. Для уточнення діагнозу використовують томографію бронхоскопію, аналіз харкотиння на атипові клітини.

Техніка збору харкотиння на атипові клітини:

- провести інструктаж пацієнта про правила збирання харкотиння;

- зняти кришку з сухої чистої банки ємністю 250 мл;

- відкашляти харкотиння у банку, закрити банку кришкою;

- банку поставити у спеціальний ящик і негайно доставити до лабораторії, оскільки ракові клітини швидко руйнуються.

Підготовка хворого до бронхоскопії:

- напередодні лікар або досвідчена медсестра проводить бесіду з хворим, роз’яснивши мету обстеження і правила проведення;

- у разі вираженого неспокою хворому напередодні на ніч призначають транквілізатори;

- вранці хворий випорожнює кишечник та сечовий міхур;

- за 30 хв. до початку дослідження підшкірно вводять 0,5 мл 0,1% розчину атропіну. Хворим на бронхіальну астму за 15-20 хв. додатково дати вдихнути самобутамол;

- хворого слід попередити, що в процесі дослідження не слід втягувати голову, вигинати груди вперед, тому, що це заважає введенню бронхоскопа. Хворий сидить у кріслі нахилившись дещо вперед, руки опущені між ногами;

- протягом усього періоду анестезії медсестра невеликими дозами вводить розчин анестетика в катетер або біопсій ний канал віброскопа, вголос називаючи об’єм введеного розчину, оскільки максимальна доза анестетика 10-15 мл;

- перед введенням анестетика необхідно провести пробу на індивідуальну чутливість.

4. Методи лікування залежать від стадії захворювання.

В ранніх стадіях ефективним є хірургічне лікування – лобектомія, пуньмонектомія.

В пізніх стадіях використовують променеву терапію, хіміотерапію (циклофосфамід, тіофосфамід), симптоматичне лікування.

Профілактика

1. боротьба з курінням

2. екологічні загрози

3. флюорографічне обстеження

4. своєчасне і ефективне лікування хронічних захворювань легень

5. Тактика медсестри при кровохарканні і легеневій кровотечі

- заспокоїти пацієнта, заборонити розмовляти, вживати їжу

- на відповідну ділянку грудної клітки прикласти холод

- дати пацієнту ковтати кусочки льоду або випити розчин кухонної солі (1 ч л на 200 мл води)

- за призначенням лікаря ввести кровозупинні засоби (амінокапронова кислота 5% - 100 мл в/в крапельно, децинон 12,5% - мл в/в

- при кашлі дати проти кашлеві (лібексин, діонін)