Все про медицину

Роділи


6. У разі необхідності вводять 0,5-1 мл адреналіну внутрішньовенно струминно у 10-20 мл 40 % розчину глюкози або ізотонічного розчину.

7. В разі потреби внутрішньовенно крапельно вводять 60-90 мг преднізолону чи еквівалентну дозу інших стероїдів.

8. У випадках розвитку набряку легень внутрішньовенно вводять 2 мл 1 % розчину фуросеміду (лазиксу) у 10 мл 40 % глюкози чи фізрозчину.

9. З метою усунення бронхоспазму, якщо він розвинувся, після введення адреналіну внутрішньовенно вводять 10 мл 2,4 % розчину еуфіліну у 10 мл 40 % розчину глюкози або ізотонічного розчину.

10. Антигістамінні препарати вводять внутрішньом' язово або внутрішньовенно в основному з метою усунення шкірних проявів і тільки після нормалізації показників гемодинаміки (по 2 мл 1 % розчину димедролу, чи 2,5 % розчину дипразину (піпольфену), чи 2 % розчину супрастину).

11. У випадках вираженого судомного синдрому (корчі) із сильним збудженням показано введення внутрішньовенно 1-2 мл (2,5-5 мг) дроперидолу.

12. Хворі в стані анафілактичного шоку підлягають госпіталізації на термін 7-8 днів.

Прогноз

залежить від своєчасної інтенсивної та адекватної терапії.

Про сприятливий наслідок можна говорити лише через 5-7 діб після ліквідації усіх життєвонебезпечних симптомів. У 2-5 % хворих можуть виникнути пізні алергійні реакції із розвитком ускладнень з боку життєво важливих органів і систем.

Профілактика

1. Ретельне збирання алергологічного анамнезу, зокрема, щодо переносимості організмом хворого ліків, чи спостерігали коли-небудь алергійну гарячку, висипку на шкірі чи свербіж шкіри, ринорею, брон-хоспазм тощо.

2. Уникати поліпрагмазії (одночасного призначення багатьох ліків), слід пам' ятати про можливі перехресні реакції в межах певних груп ліків.

3. У кожному медичному кабінеті повинна бути так звана «шокова аптечка» із набором усіх необхідних ліків.

4. Увесь медперсонал повинен знати, як надавати невідкладну допомогу у випадках анафілактичного шоку.

ГОСТРА КРОПИВ'ЯНКА, АНГІОНЕВРОТИЧНИЙ НАБРЯК

1. Усунути можливу причину (ліки, харчові алергени тощо).

2. Призначають антигістамінні препарати внутрішньом'язово (ди-празин, піпольфен, тавегіл), натрію тіосульфат чи кальцію хлорид (глю -конат) внутрішьовенно.

3. В тяжких випадках преднізолон внутрішьовенно або внутрішньо-м'язово добовою дозою 60-100 мг.

ЗВИЧАЙНИЙ ПЕМФІГУС

1. Призначають ударні дози преднізолону (60-200 мг на добу), більшу частину якого дають всередину, іншу внутрішньом'язово.

2. Місцева терапія має другорядне значення (аерозолі із кортикостероїдами, присипки дерматолу, фукорцин тощо).

БУЛЬОЗНА ФОРМА БАГАТОФОРМНОЇ ЕРИТЕМИ (СИНДРОМ СТІВЕНСА-ДЖОНСОНА)

1. Відміняють всі ліки, які можуть спричинити цю хворобу.

2. Призначають ударні дози кортикостероїдів (до 100-150-200 мг преднізолону чи еквівалентну дозу інших кортикостероїдів) внутрі-шьовенно крапельно з поступовим зниженням дози і введенням її вну-трішьом' язово, а надалі всередину.

3. При значному ураженні слизової оболонки рота (ерозії) кортикостероїди призначають внутрішьом'язово чи внутрішьовенно в адекватних дозах.

4. Місцево - на шкіру - аерозолі: оксикорт, полькортолон; присипки - дерматол, ксероформ; при ураженнях слизових оболонок рота полоскання 2 % водним розчином борної кислоти, уникати вживання гарячої їжі, фруктових соків, які подразнюють ерозовані слизові оболонки.

5. При уражені очей консультація окуліста, уретри - уролога.

СТАФІЛОКОКОВИЙ СИНДРОМ ОБПЕЧЕНОЇ ШКІРИ

1. Антибіотикотерапія: оксацилін, цефалоспорини, амоксицилін, клінаміцин у тяжких випадках крапельно внутрішньовенно у відповідних вікових дозах.

2. Інфузійна терапія з метою компенсації враченої рідини, електролітів: глюкоза, неогемодез, плазма, поліглюкін, альбумін.

Сторінки: 1 2 3 

© Copyright 2010 www.web-of-med.ru. All Rights Reserved