Різиі дерматозиСторінка 2
Прогноз.
Більшість хворих одужують; у 20 % хворих спостерігають серцево-судинні ускладнення. Летальність — 1-2 %.
ВАСКУЛІТИ, ОБМЕЖЕНІ ШКІРОЮ (VASCULITIS)
Алергійний васкуліт
Етіологія.
У 50 % хворих причину з'ясувати не вдається. Провокуючими чинниками можуть бути: сироватки, пеніциліни, сульфаніламіди, бактерійні чинники (стрептококи, стафілококи).
Патогенез.
Провідну роль відіграє відкладання імунних комплексів у стінках судин. Вазоактивні аміни, які звільняються тромбоцитами, базофілами, опасистими клітинами, змінюють проникність судин, що сприяє відкладанню інших комплексів, які активують комплемент або безпосередньо зв'язуються з рецепторами до Бс-фрагменту іму-ноглобулінів, утворюються анафілаксини (фрагменти С3а і С5а), які спричиняють дегрануляцію опасистих клітин. Фрагмент С5а притягує нейтрофіли, які виділяють лізосомальні ферменти, що ушкоджують судинну стінку.
Клініка.
Іноді хворі скаржаться на печіння, сверблячку, біль. Переважно на шкірі гомілок, в ділянці кісточок, сідниць, рук виникає пурпура, що пальпується і дещо підвищується над рівнем шкіри (запальні інфільтрати) — це патогномонічний симптом алергійних васкулітів. Можуть виникати уртикарні, бульозні елементи з геморагічним вмістом, некрози (інфаркти шкіри), вкриті темною кірочкою, при загоєнні яких залишаються рубчики, плоскі папули, везикули, пігментація (фото 112). Вказані елементи висипки можуть існувати одночасно, комбінуватись з переважанням окремих елементів, з' являтись послідовно тощо. Перебіг гострий або хронічний, рецидивний. У гострому періоді можлива гарячка, нездужання, артралгії, міалгії, прискорення ШОЕ, в сечі — еритроцити, циліндри, альбумінурія.
Патогістологія.
У верхніх шарах дерми відкладення фібриноїда в стінках посткапілярних венул, перивенулярні та інтрамуральні запальні інфільтрати переважно із нейтрофілів, діапедез еритроцитів, розпад нейтрофілів, некрози стінок судин, інтрамуральне відкладання імуноглобулінів.
Диференційний діагноз
із васкулітами на тлі інших загальних хвороб, тромбоцитопенічною пурпурою.
Лікування.
Враховують можливий вплив різних чинників та патогенетичні моменти. У випадках зв' язку із загостренням хронічних вогнищ інфекції показані антибіотики, при підозрі на медикаментозну алергію припиняють вживання певних ліків. За можливістю — лікування інших супровідних хронічних хвороб. Призначають також ци-наризин (стугерон), доксиум (доксилек), пармідин (продектин), ксан-тинолу нікотинат, теонікол, трентал, аскорутин, делагіл, у тяжких випадках — кортикостероїди або їх комбінацію із циклофосфамідом чи азатіоприном. Зовнішня терапія проводиться тільки у випадках ерозивно-виразкових форм з метою прискорення епітелізації виразок (іруксол, дермазин, солкосерил тощо).
Профілактика.
Санація хронічних вогнищ інфекції, уникнення поліпрагмазії, охолоджень тощо.
Уртикарний васкуліт
Етіологія.
У багатьох випадках не вдається встановити причину хвороби. Цей варіант васкуліту може бути симптомом сироваткової хвороби, системного червоного вовчака, гепатиту В, інфекції, спричиненої вірусом Коксакі А9. Серед усіх хворих на кропив'янку він трапляється приблизно в 5 % випадків.