Процес дихання та його патології

Матеріали / Процес дихання та його патології

Сторінка 3

Гази в організмі транспортуються за допомогою крові. Вона постачає тканини киснем і забирає вуглекислий газ.

Транспорт кисню кров'ю.

Кисень крові знаходиться в двох станах: фізичному розчинені і в хімічному зв'язку з гемоглобіном. Із 19% кисню, тільки 0,3% знаходиться в розчиненому стані в плазмі. Гемоглобін утворює з киснем легко дисоціюючи сполуку – оксигемоглобін: 1г гемоглобіну сполучається з 1,34 мл кисню. Насичення гемоглобіну киснем коливається від 96 до 98%.

Транспорт кисню в основному забезпечується за рахунок хімічного зв'язку його з гемоглобіном еритроцитів. Насиченість гемоглобіну киснем залежить в першу чергу від тиску газу в атмосферному і альвеолярному повітрі. Однією з головних причин, що сприяють віддачі кисню гемоглобіном являється зміщення активної реакції середовища в тканинах в кислу сторону.

Транспорт вуглекислого газу кров'ю.

Розчинність вуглекислого газу в крові вища, ніж розчинність кисню в крові. Тільки 2,5-3% вуглекислого газу із 55-58% знаходиться в розчинному стані. Велика частина СО2 знаходиться в крові і в еритроцитах у вигляді солей вугільної кислоти.

Вугільна кислота утворюється в еритроцитах із вуглекислого газу і води. зараз доведено, що в еритроцитах міститься вугільна ангідраза (карбоангідраза) – біологічний каталізатор, фермент, який в 300 раз збільшує розчеплення вугільної кислоти в капілярах легень. В тканинних капілярах за участі карбоангідрази проходить синтез вугільної кислоти в еритроцитах. Активність карбоангідрази настільки велика в еритроцитах, що синтез вугільної кислоти збільшується в десятки тисяч раз. Гемоглобін утворює хімічну сполук з вуглекислим газом – карбгемоглобін.

Вуглекислий газ переноситься до легень у вигляді бікарбонатів і в хімічній сполуці з гемоглобіном. Важлива роль в складних механізмах транспорту вуглекислого газу належить карбангідразі еритроцитів.

Останньою ціллю дихання є постачання всіх клітин киснем і виведення із організму вуглекислого газу.

Для здійснення цього потрібно:

1) нормальна діяльність апарату внутрішнього дихання і достатня вентиляція легень.

2) нормальний транспорт газів кров'ю

3) забезпечення нормального руху крові в організмі.

Кисень транспортується кров'ю і використовується в тканинах для окислення різних органічних речовин з утворенням кінцевого продукту – вуглекислого газу, води і деяких інших речовин. Процеси поглинання тканинами кисню являє собою явище тканинного дихання.

Дослідження тканинного дихання проводиться мікрометричним методом. При тканинному дихання підлягають швидкому окисленню речовини, стійкі по відношенню до молекулярного кисню. Таким чином, тканинне дихання забезпечується функціональними взаємозв’язками між системами дихання, крові і кровообігу.

Використана література:

1. “Фізіологі” С.А.Георгієва.

2. “Патологічна анатомія і патологічна фізіологія людини”. Я.Я.Бондар, В.В.Файфура.

3. “Фізіологія людини і тварини”. С.І.Гальперін.

4. „Фізіологія людини” І.П.Чукічев

5. „Вікова фізіологія” А.Г.Хрипкова