АнеміїСторінка 2
– синдром трофічних розладів (сухість та лущення шкіри, її пігментація, ламкість волосся і втрата блиску, дистрофічні зміни нігтів, карієс зубів, спо-творення нюху і смаку, ангулярний стоматит та ін.); – гіпохромія; – мікроцитоз;
– зниження кольорового показника (менше 0,85); – зниження гематокриту; – зниження вмісту гемоглобіну в еритроциті; – зниження заліза в сироватці крові (менше 15 мкмоль/л);
– зниження феритину в сироватці крові; – підвищення загальної залізозв’язувальної здатно-сті сироватки крові (більше 60 мкмоль/л). – зниження насичення трансферину залізом; – зменшення сидоробластів у кістковому мозку.
Лікування.
Дієта: обмежити молоко і молочні продукти, ввести в меню м’ясо, рибу, овочі, фрукти. Призначаються препарати заліза спочатку по 5 мг на кг маси, а потім 8 мг на кг маси на добу (розраху-нок проводимо на елементарне залізо): актиферин (капс. 34,5 мг Fe11, чайн.лож. 34 мг, 1 крапля 0,5 мг), гемофер (1 мл 45 мг, драже 105 мг), гемостимулін (25 мг), конферон (50 мг), орферон (50 мг), резофе-рон (40 мг), сульфат заліза (табл.67,5 мг, в 5 мл 44 мг), ранферон (капс.100 мг, в 5 мл 41 мг), тарди-ферон (драже, табл. 80 мг), фенюльс (капс.45 мг), фероцерон (табл.40 і 13 мг). Для кращого засвоєн-ня заліза показані вітаміни (С, групи В), стимулюва-льні засоби (апілак, пентоксил, метилурацил та ін.), озокеритові, парафінові і грязеві аплікації на ділян-ку живота. При порушеннях функції шлунково-киш-кового каналу (синдром мальабсорбції, ентероколі-ти та ін.) препарати заліза ( ферум-лек, ектофер, фе-рковен, фербітол, малтофер та ін.) вводяться парентерально з розрахунку 2-3 мг на кг маси (пе-редозування небезпечне). Препарат заліза дають до нормалізації рівня гемоглобіну і ще протягом 2 тижнів в половинній дозі. Еритромасу переливають при значному зниженні гемоглобіну (менше 50 г/л).
Вакцинація не проводиться при гемоглобіні нижче 80 г/л, дитина знімається з диспансерного обліку че-рез 6-12 місяців реабілітації. З профілактичною ме-тою препарати заліза в дозі 2-4 мг на кг маси призна-чають недоношеним 3-8-тижневого віку. Доношеним – з 4-місячного віку. Для лікування анемії, яка супрово-джує хронічні захворювання нирок, показаний епое-тан альфа (епрекс). Препарати еритропоетину збі-льшують викид ретикулоцитів в кров. Препарат до-зується по 50 ОД на кг маси 3 рази на тиждень.
Вітамінодефіцитні
анемії
Найбільш типовою вітамінодефіцитною анемією є мегалобластна анемія. Це захворювання виникає при дефіциті вітаміну В12 та фолієвої кислоти, хара-ктеризується гіперхромією, макроцитозом, наявніс-тю мегалоцитів або мегалобластів у периферичній крові і в пунктаті кісткового мозку, підвищенням ко-льорового показника та незначним підвищенням непрямої фракції білірубіну.
Етіологія:
аліментарний дефіцит вітаміну В12 та фолієвої кислоти при голодуванні, недостатність транспланцентарної передачі вітамінів плода від матері, відсутність білка – переносника вітаміну В12 і фолатів внаслідок генетичного дефекту, порушення засвоєння вітамінів (целіакія, кишкові інфекції, полі-поз, резекція кишки та ін.), підвищена потреба і над-мірна втрата вітамінів (гельмінтози, сепсис та ін.).