Гостра ревматична гарячка т а ревматична хвороба серця

Книги / Довідник педіатра (М. Слободян) / Дифузні захворювання сполучної тканини / Гостра ревматична гарячка т а ревматична хвороба серця

Сторінка 1

Гостра ревматична гарячка

– постінфекцій-не ускладнення тонзиліту ( ангіни) або фарингіту, які викликані β-гемолітичним стрептококом групи А, ха-рактеризується системним запальним процесом з ураженням сполучної тканини.

Ревматична хвороба серця

– захворювання, яке виникло після гострої ревматичної гарячки, ха-рактеризується ураженням серцевих клапанів у ви-гляді післязапального крайового фіброзу або вади серця.

Поширеність гострої ревматичної гарячки в ін-дустріально розвинених країнах складає 0,005 %, а в Україні 0,07 %.

Етіологія.

Докази стрептококової теорії ревма-тизму: ревматичні штами бета-гемолітичного стреп-тококу групи А виявляють у 65 % хворих на ревма-тизм, визначають антитіла до стрептококу в крові у 80 % хворих, ревматизм виникає через 2-3 тижні після стрептококового назофарингіту, зниження захворюваності на ревматизм після введення біцилі-нопрофілактики.

Патогенез.

Екзо- і ендотоксини стрептококу по-шкоджують клітини і тканини. Виникає ексудація і деполімеризація мукополісахаридів. На антигені стрептококу виробляються антитіла. Утворюється комплекс антиген-антитіло та комплемент, який фі-ксується на судинній стінці і пошкоджує її. Це поле-гшує проникнення антигенів у сполучну тканину, сприяючи її деструкції (алергічна реакція негайного типу). За рахунок спорідненості структури стрепто-коку і сполучної тканини серця, імунні комплекси осідають на оболонці серця, пошкоджуючи її з утво-ренням автоантигенів і автоантитіл. Порушується регуляторна функція Т- лімфоцитів і спостерігаєть-ся гіперергічна реакція В-лімфоцитів. Клон сенсибі-лізованих лімфоцитів- кіллерів, що несуть на собі фіксовані антитіла до серцевого м’яза і ендокарда, пошкоджує їх (алергічна реакція сповільненого типу).

Клінічні прояви.

Початок захворювання гострий, через 2-3 тижні після ангіни або ГРВІ збільшується те-мпература, з’являються ознаки ураження серця і суг-лобів. Міокардит характеризується порушеним станом, послабленими тонами, розширенням меж серця, озна-ками серцевої недостатності, збільшенням тривалості Р-О, комплексу ОРЗ, змінами у фазі реполяризації на ЕКГ. Для ендокардиту характерні грубі систолічні, діас-толічні шуми, які змінюють тембр і силу при зміні поло-ження тіла, навантаженні, при обстеженні в динаміці.

Класифікація (2001 р.)