Хронічні розлади живленняСторінка 1
Хронічні розлади живлення
поділяються на три типи: гіпотрофію (відстає маса від росту), паратро-фію (переважає маса над ростом), гіпостатуру (рів-номірне відставання маси і росту).
Гіпотрофія
Гіпотрофія
– хронічні розлади живлення, які су-проводжуються порушенням обміну речовин, тро-фічних функцій організму, затримкою фізичного і психомоторного розвитку дитини, зниженням імуно-логічної активності і толерантності до їжі.
Етіологія.
Аліментарні фактори: кількісний де-фіцит, незбалансованість харчування за окремими інгредієнтами, порушення режиму. Інфекційні фак-тори: кишкові інфекції, сепсис, отит, пневмонії та ін. Вроджені і спадкові фактори: непереносимість лак-този, целіакія, галактоземія, муковісцидоз, вродже-ні вади серця, вовча паща, заяча губа, пілоросте-ноз та ін. Порушення режиму і виховання дитини. При внутрішньоутробній гіпотрофії причиною можуть бути геномні і хромосомні мутації, плацентарна не-достатність, гіпоксія плода, незбалансованість хар-чування вагітної, шкідливі звички (куріння, алкого-лізм, наркоманія), внутрішньоутробні інфекції.
Патогенез.
Недостатнє засвоєння їжі з різних причин веде до дефіциту енергії. Організм викорис-товує запаси жиру, вуглеводів, білків. Спочатку ви-користовується депо жиру (зменшується підшкірна жирова клітковина), депо глікогену (особливо змен-шуються запаси глікогену в печінці та інших орга-нах), а потім розпадаються білки. Страждає анти-токсична, дезамінуюча, глікогенсинтезуюча, про-тромбінсинтезуюча функції печінки, виникають дистрофічні зміни всіх органів і систем. В зв’язку з цим, спостерігаються порушення діяльності ЦНС ( ко-ркова гіпорефлексія, пригнічення харчового центру, дисфункція підкоркових утворів), імунної системи (пригнічення клітинної і гуморальної ланок імуніте-ту, а також неспецифічних факторів захисту), сер-цево-судинної системи (міокардіодистрофія), ендо-кринної системи (плюригландуральна недостат-ність). Дистрофічні зміни органів травлення призводять до атрофії ворсинок кишечника, знижен-ня кількості ферментів, в тяжких випадках розвива-ється синдром набутої целіакії. Виникає гіповітамі-ноз, недостатність гормонів, порушуються всі види обміну речовин.
Класифікація.
Походження: пренатальне, пост-натальне, змішане.
Етіологія: екзогенна (аліментарна, інфекційна, токсична та ін.); ендогенна (хромосомні хвороби, ензимопатії, імунодефіцит, нейро-ендокринна пато-логія та ін.).
Ступінь тяжкості: перший, другий, третій.
Період: початковий, прогресування, стабілізації, реконвалесценції.
Клінічні прояви.
Пренатальна гіпотрофія хара-ктеризується витонченням підшкірної жирової кліт-ковини, збільшенням шкірних складок на шиї, кінці-вках, біля суглобів, гіподинамією, гіпотонією, збіль-шенням розмірів головки більше ніж на 4 см від параметрів грудної клітки, зниженням масо-росто-вого індексу (норма 60). При першому ступені гіпо-трофії індекс складає 59-55, при другому ступені – 55-50, при третьому ступені індекс менше 50.
Постнатальна гіпотрофія характеризується син-дромом трофічних порушень (дефіцит маси, в мен-шій мірі довжини; диспропорційність – зниження ін-дексу Чуліцької, Ерісмана; трофічні зміни шкіри – зниження еластичності, полігіповітаміноз; послідо-вне витончення підшкірно-жирового шару на живо-ті, тулубі, кінцівках, обличчі; зниження тургору і ат-рофія м’язів), синдромом функціональних змін ста-ну ЦНС (порушення емоційного тонусу, порушення нервово-рефлекторної збудливості, м’язова гіпото-нія і дистонія, гіпорефлексія, порушення сну, тер-морегуляції, відставання в психомоторному розви-тку), синдромом зниженої харчової толерантності (знижений апетит, порушення типу вагової кривої, зригування, блювання, нестійкі випорожнення, зни-ження ферментативної функції), синдромом зниже-ної імунобіологічної реактивності (схильність до ча-стих інфекційних захворювань, вторинний імуноде-фіцит).