Внутрішньоутробні інфекціїСторінка 2
Клініка
. Інфікування плода до 20 тижня вагітно-сті сприяє формуванню природжених вад розвитку, перериванню вагітності, мертвонародженню. У разі інфікування після 32 тижня вагітності в новонаро-дженого можливі ураження шкіри, слизових оболо-нок (везикули), органів зору (хоріоретиніт, катаракта, мікрофтальмія), ЦНС (менінгоенцефаліт, гідро-цефалія, мікроцефалія). У разі інтранатального ін-фікування хвороба виникає після 2-3 тижнів життя: СДР, гіпербілірубінемія, гепатоспленомегалія, ане-мія, гепатит, пневмонія, діарея, менінгоенцефаліт. Генералізована форма супроводжується токсико-зом, геморагіями і тяжким станом.
Діагностичне значення має виявлення в сирова-тці крові специфічних антитіл Ig M, Ig G, антигенів вірусу герпесу в змивах із верхніх дихальних шля-хів, лікворі, ректальних змивах, виділення вірусу з елементів висипань, мазків зі слизових оболонок (метод ланцюгової полімеразної реакції).
Лікування
: ацикловір (разова доза 10-20 мг на кг маси 3 рази внутрішньовенно протягом 5-20 днів), віферон-1 - 2 рази на день протягом 5 днів. Прово-дять 2-3 курси лікування віфероном з 5-денною пе-рервою. Можна використовувати ЙДУР (добова доза 50-100 мг на кг маси внутрішньовенно протягом 4-5 днів), відарабін, імуновір, реаферон та ін. Прово-диться патогенетичне і симптоматичне лікування.
Уроджений сифіліс.
Інфікування дитини мож-ливе гематогенним, а також інтранальним шляхом (під час проходження через пологові шляхи). Най-вищий ризик інфікування плода виникає у хворої вагітної жінки, котра не лікувалася. Своєчасне ліку-вання вагітної жінки може сприяти народженню клі-нічно здорової дитини, але вона підлягає серологі-чному обстеженню.
Клініка
: респіраторна інфекція, пухирчатка на шкірі обличчя, долонь, ступень, тулуба у вигляді в’я-лих пухирів на інфільтрованому тлі (що не характе-рне для стафілококового ураження шкіри). Можли-вий розвиток внутрішньоутробної гіпотрофії, гіпер-білірубінемії, гепатоспленомегалії, анемії, тромбоцитопенії, діареї, набрякового синдрому, ура-ження органів зору та ЦНС, тріщин слизової в кутах рота, кондилом довкола ануса. Типовою тріадою є: пухирчатка, реніт, гепатоспленомегалія. Рентгено-логічно можна виявити періостити і остеохондрити трубчастих кісток. Діагностичне значення має вияв-лення нелікованого захворювання у матері, наяв-ність специфічних антитіл у сироватці крові новона-родженого, реакція імунофлюоресценції, виявлен-ня збудника у вмісті везикул, дослідження плаценти, ліквору, крові на реакцію Вассермана.
Лікування
: пеніцилін у дозі 150-200 тис. ОД на кг маси тіла на добу протягом 10-24 днів. Повторний курс лікування проводять у разі позитивних результатів серологічного обстеження (1, 2, 4, 6, 12-місячному віці).
Лістеріоз
– захворювання, яке викликає лісте-рія (грампозитивна паличка). Лістерія дуже поши-рена в навколишньому середовищі, її носієм часто є людина. Плід може інфікуватися трансплацентар-ним шляхом, через заражені навколоплідні води, а також під час проходження через пологові шляхи.
Клініка
. У разі трансплацентарного інфікування дитина народжується з проявами хвороби: гранульоми шкіри та слизових оболонок, печінки, легенів, се-лезінки, головного мозку. Клініка лістеріозного грану-лематозного сепсису: гепатоспленомегалія, гіпербілі-рубінемія, діарея, судоми, дегідратація, токсикоз, ін-коли менінгіт. Діагноз підтверджує виділення збудника з крові, ліквору, плаценти, серологічне дослідження (титр антитіл збільшується в 4 рази і більше).
Лікування
: ампіцилін, азлоцилін (пеніциліни широкого спектра дії), гентаміцин та інші аміноглі-козиди. Курс лікування 10-14-20 днів. Патогенетич-не та посиндромне лікування. Цефалоспорини не-ефективні. Можна застосовувати макроліди.
Краснуха новонароджених дітей.
Краснуха -захворювання, яке викликає РНК-вірус. Шлях ура-ження - трансплацентарний. Інфікування в ранні строки вагітності зумовлює розвиток вад, в більш пізні строки спричинює самовільні викидні, мертво-народження, а також ураження багатьох органів та систем. Характерними є мала маса при народжен-ні, недоношеність, елементи висипань на шкірі, ура-ження нервової системи, серця, опорно-рухового апарату, гепатоспленомегалія. Відмічають тріаду: ураження очей (катаракта, мікроофтальмія, глауко-ма, хоріоретиніт), ураження серця (вади), ураження вуха (глухота). Має місце анемія, тромбоцитопенія. Діагностичне значення має вірусологічне досліджен-ня, наявність специфічних антитіл (Ід М
, Ід <3
) та специфічних антигенів (метод ланцюгової поліме-разної реакції, ДНК- гібридизації).
Лікування патогенетичне та симптоматичне. Можна застосовувати віферон-1.