Асфіксія новонародженихСторінка 2
II етап (В) – забезпечення вентиляції легень. При відсутності дихання потрібна вентиляція легень з допомогою мішка й маски 90-100 % киснем. Частота дихання – 30-40 за хв. Через 2 хв. ШВЛ вводять оро-гастральний зонд. Через 15-30 с від початку венти-ляції треба підрахувати частоту серцевих скорочень.
III етап (С) – відновлення або підтримка серцевої діяльності. Якщо з‘явилося самостійне дихання, час-тота серцевих скорочень більше 100 за хв., припиня-ють вентиляцію. При частоті серцевих скорочень 100-80 за хв. вентиляцію продовжують до появи дихання. Якщо ЧСС 80 та менше, починають непрямий масаж серця на фоні ШВЛ 100 % киснем. При необхідності тривалого проведення ШВЛ показана інтубація.
IV етап (D) – медикаментозна допомога. Якщо через 30-60 с непрямого масажа серця ЧСС менше 80 за хв. вводять внутрішньовенно адреналін 1:10000 (1 мл 0,1 % адреналіну та 9 мл фізрозчину) в дозі 0,1-0,3 мл на кг. Введення можна повторювати кожні 5 хв. Проводять катетерізацію вени пуповини. Внут-рішньовенно повільно вводять 4 % розчин гідрокар-бонату натрію (2-4 мл на кг), крапельно 5 % розчин альбуміну (10 мл на кг). Показані налорфін (0,1 -0,2 мл на кг) або допамін. Якщо протягом 20 хв не з‘явило-ся самостійне дихання та зберігається стійка бради-кардія, то це свідчить про тяжке ураження мозку.