Анатомофізіологічні особливості

Книги / Хірургічні хвороби (Я. Чумак) / Захворювання щитоподібної залози / Анатомофізіологічні особливості

Сторінка 1

Щитоподібна залоза (glandula thyreoidea) розташована в передньому відділі шиї, межею якого є фронтальна площина, що проходить через поперечні відростки шийних хребців. У цьому відділі також розміщені нижня частина глотки, трахея, шийний відділ стравоходу, паращитоподібні залози, судинно-нервові пучки (мал. 10.1).

Щитоподібна залоза - найбільший ендокринний орган дорослої людини. її форма досить мінлива, нагадує метелика. Залоза складається з правої та лівої часток і перешийка. Частки мають вигляд конуса або квасолі, їх довжина - 3-5 см, товщина - 2-3 см. У кожній частці виділяють верхній та нижній полюси, передню, бокову, задню та внутрішню поверхні.

У нижній третині частки з'єднуються між собою перешийком. У 30-40 % людей є пірамідальний відросток. Він відходить від перешийка або внутрішньої частини однієї з бокових часток. Маса щитоподібної залози у дорослої людини - 20-50 г.

Щитоподібна залоза - це паренхіматозний орган, у нормі - рожево-червоного кольору, м'яко-еластичної консистенції, часточковий, покритий власною тонкостінною сполучнотканинною капсулою (capsula ргоргіа), яка інтимно зв'язана з тканиною залози і розділяє її сполучнотканинними перегородками на часточки. Вісцеральний листок IV фасції шиї формує фасціальну піхву - зовнішню капсулу щитоподібної залози. Між цими капсулами є клітковина, в якій розміщуються судини залози. Залоза розташовується з двох боків щитоподібного, перснеподібного хрящів та трахеї, на 2-3 см не доходячи до вирізки груднини. Тканина щитоподібної залози буває додатково розміщена біля кореня язика чи екто-пована в грудну порожнину. Зовні залоза межує із судинно-нервовим пучком (внутрішня яремна вена, загальна сонна артерія, блукаючий нерв), спереду - з короткими м'язами шиї.

10

Мал. 10.1. Поперечний розріз шиї на рівні щитоподібної залози: 1 - т. рМузта; 2 - тт. 8Іеітю1іуоіііеш, 8Іеітю-Шугеоісіеш; 3 - т. 8Іегпос1еіс1оітіа8Ішііеш; 4 - вісцеральний листок ІУ фасції шиї (зовнішня капсула); 5 - внутрішня капсула щитоподібної залози; 6 - т. отоііуоіїіеш; 7 - вени щитоподібної залози; 8 - епітеліальне тільце; 9 - судинно-нервовий пучок; 10 - зворотні нерви.

Кровопостачання щитоподібної залози більш інтенсивне, ніж будь-якого іншого органа людини, і забезпечується за рахунок двох верхніх щитоподібних артерій, які відходять від зовнішніх сонних; нижніх щитоподібних артерій, що відходять від щитоподібно-шийного стовбура; непостійної непарної щитоподібної артерії (а. Шугеоі(іеа іта) - гілки дуги аорти. Основні артерії залози діляться на гілки II порядку поза нею, а численні гілки III порядку - на зовнішній капсулі. У паренхіму щитоподібної залози відходять дрібні артерії. Системи артерій широко анастомозують між собою. Венозна система залози дуже розвинута. Дрібні вени, які виходять з паренхіми залози, зливаються на її поверхні, утворюючи численні анастомози. Вени не мають клапанів, тому при їх пересіченні кровоточать і центральний, і периферичний кінці. З венозних сплетень формуються основні стовбури вен - парні верхні й нижні щитоподібні вени, а також середні (або бокові), які впадають у внутрішню яремну вену.