Фізіологічне значення автономної нервової систем. Особливості впливу на функції організму симпатичної і парасимпатичної частини нервової системи. Ментори нервової системи

Матеріали / Фізіологічне значення автономної нервової систем. Особливості впливу на функції організму симпатичної і парасимпатичної частини нервової системи. Ментори нервової системи

Сторінка 2

Шийна частина має три вузли: верхній, середній і шийно-грудний.

Верхній шийний вузол розміщений в товщі передпоперекової пластинки шийної фасції, впереді поперекових відростків ІІ-ІІІ шийних хребців. Від вузла відходять: сірі з’єднуючі гілки; верхній шийний серцевий нерв; гортанно-глоткові гілки, які інревують разом з язиково-глотковим і блукаючим нервами глотку і гортань, яремний нерв, внутрішній і зовнішній сонні нерви. Середній шийний вузол розміщений на довгих м’язах голови і шиї на рівні V-VІ шийних хребців. Від цього вузла відходять: сірі з’єднуючі гілки до периферичних спинномозкових нервів; середній шийний серцевий нерв; гілки до нижньої щитовидної артерії і до загальної сонної артерії, часто до поперекової артерії.

Шийно-грудний або зірчастий вузол утворений злиттям нижнього шийного вузла з першим грудним вузлом симпатичного стовбура. Розміщений на передній поверхні головки першого ребра. Від зірчастого вузла відходять: нижній шийний серцевий нерв; поперековий нерв; гілки для підключичної артерії.

Грудна частина складається з 11-12 паравертибральних грудних вузлів, розміщених на голівках ребер за внутрішньою фасцією грудної кліки і пристінкової плеври. Грудні вузли віддають: сірі з’єднуючі гілки до міжреберних нервів; грудні серцеві нерви. Ці нерви разом з шийними серцевими нервами і гілками блукаючого нерва утворюють серцеве і грудне оартне сплетіння; післявузлові легеневі гілки; грудні внутрішні перед вузлові волокна; великий внутрішній нерв і малий внутрішній нерв.

Черевна і тазова частини складаються з 4-5 поперекових, 4 крижових і одного куприкового паравертебральних симпатичних вузлів, які знаходяться на передній боковій поверхні тіл поперекових хребців, тазової поверхні крижового відділа і куприка. До перевертебральних автономних вузлів черевної порожнини відносять: черевні вузли; верхній і нижній брижові вузли; діафрагмальні вузли; ниркові вузли.

Автономні сплетіння черевної порожнини: найбільше черевне сплетіння, міжбрижне сплетіння, верхнє брижне сплетіння, нижнє брижне сплетіння.

Парасимпатична частина автономної нервової системи, на відміну від симпатичної частини інервує небагато органів і тканин. Парасимпатична частина не інервує гладенькі м’язи більшої частини кровоносних судин, надниркові залози, сечоводи, м’язи волосяних мішків.

Основна функція парасимпатичнох частини: сповільнення ритму серцевих скорочень, розширення деяких кровоносних судин (коронарні звужує), посилення секреції залоз, посилення перистальтики кошечника, звуження зіниць.

Парасимпатична частина має центральний і периферичний відділи. Центри парасимпатичної частини закладені в середньому мозку, в дорсальній частині моста і продовгуватого мозку і в сірій рідині ІІ-ІV крижових сегментів спинного мозку.

Периферичний відділ парасимпатичної частини представлений перед вузловими волокнами, які ідуть в складі очнорухового, проміжного, язико-глоткового і блокую чого нервів, інтрамуральними вузлами. внутрішньостінними крижовими нервами і вузлами і їх зв’язками.

Війковий вузол величиною з конопляне насіння лежить між зоровим і зовнішнім прямим м’язом ока. Його перед вузлові волокна починаються від додаткового ядра в середньому мозку і йдуть в складі окорухового корінця. Крім парасимпатичних волокон через війковий вузол проходить симпатичні пвслявузлові волокна і чутливі волокна від трійничного черепного нерва.

Крило піднебінний вузол завбільшки з насінинку льону розміщеній в одноіменній ялиці. Перед вузлові волокна ідуть в складі великого кам’яного нерва з верхнього слиновіддільного ядра проміжного вузла ідуть до слізної залози через анастанох вискового нерва з слізним нервом.