КлінікаСторінка 2
У пізні строки захворювання визначається ригідність черевної стінки (симптом Мондора), яка нагадує здутий м'яч.
Незабаром на тлі збільшеного в об'ємі "мовчазного" живота перестають виникати перистальтичні хвилі (симптом "гробової тиші"). Нерідко при аускультації живота прослуховуються дихальні та серцеві шуми (симптом Ло-тейсена). На цьому етапі клініка гострої непрохідності кишечника все більше поєднується з перитонітом.
При пальцевому ректальному дослідженні виявляють нависання передньої стінки прямої кишки, ампула якої порожня, а сфінктер заднього проходу розслаблений (позитивний симптом Обухівської лікарні).
Характер загальних розладів при гострій непрохідності кишечника визначається ендотоксикозом та метаболічними порушеннями. Перш за все спостерігаються зміни з боку серцево-судинної системи.
Посилення тахікардії (понад 120 уд. за хвилину) свідчить про глибокі порушення, обумовлені інтоксикацією та дискореляцією обмінних процесів. В окремих випадках тахікардія випереджає температурну реакцію.
За умов прогресування ендотоксикозу з'являються зовнішні ознаки мікро-циркуляторних порушень: блідість, ціаноз губ, обличчя, піднігтьового ложа, плямистий ціаноз ("мармуровість") шкіри. Збільшується частота і зменшується глибина дихальних рухів. Захворювання нерідко супроводжується розвитком "шокових" легень, що обтяжує дихальну гіпоксію. Виражений ендотоксикоз на тлі імунодефіциту створює реальні умови для запуску каскаду цитокіно-вих механізмів септичного процесу, крайніми проявами якого є септичний шок та поліорганна недостатність.
Спостерігаються значні нервово-психічні розлади, дезорієнтація, неадекватне збудження, ейфорія, а іноді - коматозний стан з відповідним неврологічним симптомокомплексом у вигляді параноїдного синдрому.