КлінікаСторінка 1
Основним суб'єктивним проявом виразкової хвороби у фазі загострення є біль, за часом виникнення якого визначають локалізацію виразки. Так, ранній біль характерний для шлункових виразок; пізній (через 1,5-3 години після їди), нічний і "голодний" - для дуоденальних виразок, які, можливо, обумовлені гіпоглікемією, яка збуджує тонус блукаючого нерва, в результаті чого активізуються секреторна і моторна функції шлунка, що має відношення до появи больового симптому. Нічний біль, особливо з блюванням, часто виникає при стенозі воротаря внаслідок рубцювання виразки, але може бути і при гострому запаленні в цій ділянці та пенетрації виразки, переважно він властивий виразці ДПК. Інтенсивність, локалізація, іррадіація і режим болю залежать насамперед від глибини виразкового дефекту, поширеності й вираження запального процесу в слизовій оболонці. Слизова оболонка шлунково-кишкового тракту не має чутливої іннервації, тому патологічний процес не викликає больового відчуття. У разі поширення патологічного процесу на м'язову і серозну оболонки при функціональних порушеннях, що призводять до підвищення вмісту шлаку в них, виникає біль, який називають вісцеральним. Якщо в патологічний процес втягується очеревина (яка має чутливу спинномозкову іннервацію), з'являється соматичний біль. При вісцеральному больовому синдромі у хворих з поверхневими виразками та секреторно-моторними порушеннями спостерігаються помірний біль, переважно в епігастрії, біля середньої лінії, блювання. При поширенні виразки чи периульцерозного запалення у більш глибокі шари стінки органа біль посилюється, стає майже постійним. Режим його не правильний, зникає залежність від приймання їжі. Біль найсильніший у ділянці хворого органа.
При виразках малої кривизни шлунка біль частіше відчувається в епі-гастрії, справа від середньої лінії, кардіального відділу шлунка - в зоні мечоподібного відростка, при пілоробульбарних - справа від середньої лінії, на 5-7 см вище пупка.
При пенетрації виразки в навколишні тканини й органи біль стає вісцерально-соматичним, характеризується локалізацією в певній точці, втрачає добовий режим.
Причини і механізм виникнення болю при виразковій хворобі ще не з'ясовано. Припускають, що його поява зумовлена запальним процесом у ділянці виразки, патологічними змінами в нервових елементах (дегенерацією, утворенням неврином і т. ін.), які піддаються подразнювальній дії шлункового вмісту. Біль такої етіології має безладний характер і не зникає при місцевому застосуванні тепла, введенні спазмолітиків та антацидів. Іншою, частішою, причиною появи болю є спазм гладеньких м'язів стінки шлунка і ДПК. Цей біль ішемічний, дуже інтенсивний і виникає при збудженні рухової функції гастродуоденального відділу в міжтравний період або в процесі травлення. Він звичайно послаблюється або зникає при застосуванні тепла, спазмолітиків, антацидів, прийнятті їжі. Його виникнення також можливе внаслідок перивісцериту. Біль при виразковій хворобі з'являється чи посилюється в кінці трудового дня, після фізичного навантаження і рухової активності. Він проходить або зменшується під впливом теплових процедур, фізичного спокою і, меншою мірою, після введення антацидів та спазмолітиків.
Блювання при виразковій хворобі виникає на висоті болю і приносить хворому полегшення. Іноді воно може з'являтись натще і мати кислий запах та смак, а при декомпенсованому стенозі - містити залишки їжі. У 60-80 % хворих виникає печія внаслідок порушення замикання кардії та стравохідно-шлункового сполучення і, меншою мірою, гіперсекреції. В основі печії лежить шлунково-стравохідний рефлюкс, механізм якого до кінця не з'ясовано, але більшість вважає, що причиною є недостатність замикання сфінктера стравоходу.
Апетит при виразковій хворобі зберігається, інколи підвищений. Але хворі іноді бояться їсти через посилення болю. Бувають запори внаслідок порушення діяльності нервово-м'язового апарату. Визначаються симптоми: Менделя (болючість при перкусії в епігастрії), Боаса (болючість при натисканні чи постукуванні зліва і справа від хребта на рівні ХІІ грудного та І поперекового хребців), Опенховського (болючість при натисканні на ділянку остистих відростків Ш-ІУ поперекових хребців). Іноді в момент загострення може виникати позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга (болючість при натисканні на черевну стінку чи постукуванні по ній, особливо при відриванні пальців, що супроводжується посиленням болю).
Перебіг захворювання
За клінічним перебігом виділяють гострі, хронічні та атипові виразки. Гостра виразка є початковою стадією виразкової хвороби, але частіше вона стресова, медикаментозна та має симптоматичний характер. Ця виразка рубцюється і переходить у хронічну, якій властиві поступовий початок, прогресуючі симптоми, циклічний перебіг з періодичними загостреннями, які пов'язані з нервово-психічними, травматичними, фізичними факторами або прийманням медикаментів. Період загострення триває 3-4 тижні й виникає в різні пори року. Ремісія може бути від декількох місяців до декількох років.