КлінікаСторінка 1
Клініка гострого панкреатиту значною мірою визначається фазою патологічного процесу, ступенем інтоксикації, віком хворого, супровідними захворюваннями та ускладненнями.
Захворювання починається раптово, частіше після надмірного вживання жирної і гострої їжі та алкоголю. Характерними ознаками гострого панкреатиту є біль, блювання та явища динамічної кишкової непрохідності.
Біль у животі постійний і настільки сильний, що може розвинутись шок. Частіше він локалізується в епігастральній ділянці та лівому підребер'ї з іррадіацією в спину, поперек, надпліччя або за груднину. Локалізація болю та його іррадіація залежать від місця розвитку запального процесу в підшлунковій залозі. При запальному процесі в ділянці тіла залози біль поширюється в епігастрії і т. д.
Через деякий проміжок часу після виникнення болю з'являється повторне блювання, яке не полегшує стану хворого. Блювотні маси містять жовч, частіше як домішку, а при тяжкій формі гострого панкреатиту нагадують кавову гущу.
Менш характерними симптомами є нудота, гикавка, відрижка та сухість у роті. Але при важкому ступені інтоксикації нудота - одна з характерних ознак захворювання.
При огляді шкірні покриви бліді, часто субіктеричні. У деяких хворих виникає ціаноз із "мармуровим малюнком" внаслідок порушення мікроцирку-ляції. З'являються симптоми Турнера, Кюлена, Мондора, Холстеда. Пізніше до них приєднується компонент дихальної недостатності. При прогресуючому перебізі гострого панкреатиту загальний стан хворого швидко погіршується, наростає інтоксикація. Шкірні покриви вкриваються липким потом. Температура тіла на початку захворювання може бути нормальною, а підвищується при резорбції продуктів автолізу тканини і розвитку запального процесу в підшлунковій залозі або жовчних шляхах.
Пульс у більшості випадків сповільнений, надалі при наростанні інтоксикації стає частим, помітно випереджаючи підвищення температури тіла. Артеріальний тиск знижується.
Язик у перші години захворювання вологий, обкладений білим і сірим нальотом, при блювоті жовчю має жовтий або зеленуватий відтінок.
Живіт частіше здутий, перистальтичні шуми послаблені. Ознаки парезу шлунка та кишечника проявляються рано, що пов'язано із втягненням у процес брижі кишки. При пальпації відзначають болючість в епігастральній ділянці та в правому, а інколи і в лівому, підребер'ї. Але, незважаючи на сильний біль, живіт м'який.
Пізніше, при формуванні запального інфільтрату, виникає напруження або резистентність м'язів передньої черевної стінки.
Бідна місцева симптоматика при тяжкій інтоксикації характерна для раннього періоду гострого панкреатиту. Пізніше виникають симптоми подразнення очеревини, а при перкусії відзначають притуплення в латеральних ділянках живота внаслідок накопичення рідини, а також ознаки асептичної флегмони заочере-винної клітковини у вигляді пастозності чи набряку поперекової зони.
До місцевих ознак захворювання відносять метеоризм, відсутність перистальтики і деякі симптоми, які не завжди мають місце.
Симптом Щоткіна - Блюмберга нерідко слабопозитивний. Розвивається ферментативний або бактеріальний перитоніт.
Симптом Грея - Турнера - ціаноз бокових стінок живота.
Симптом Мондора - фіолетові плями на обличчі й тулубі.
Симптом Керте - болюча резистентність у вигляді поперечної смуги в епігастральній ділянці на 6-7 см вище пупка.
Симптом Мейо - Робсона - відчуття болю при натискуванні пальцями в лівому реберно-хребтовому куті.
Симптом Холстеда - ціаноз шкіри живота.
Симптом Раздольського - болючість при перкусії над підшлунковою залозою.
Симптом Воскресенського - відсутність пульсації черевної аорти в епі-гастральній ділянці.
Клінічний перебіг. Ускладнення
Деякі автори (B.C. Савельєв і співавт., 1978) в клінічному перебігу захворювання виділяють 3 періоди:
I період (гемодинамічних порушень і панкреатогенного шоку) триває протягом 2-3 діб. Порушуються центральна гемодинаміка, мікроциркуляція згортання крові, зменшується об'єм циркулюючої крові, що враховують при виробленні програми лікування.
II період (недостатності функції паренхіматозних органів) починається з дня захворювання: коматозний стан, недостатність серцево-судинної системи, легень, печінки, нирок. Може уражатися центральна нервова система, що проявляється розладом психічної діяльності - делірієм.