Лабораторні й спеціальні методи діагностики

Книги / Хірургічні хвороби (Я. Чумак) / Захворювання жовчного міхура і жовчних шляхів / Лабораторні й спеціальні методи діагностики

Сторінка 2

Якість холеграм значно підвищується при інфу-зійно-краплинному введенні рентгеноконтрастної речовини, що дозволяє одержати достатньо якісні холеграми при рівні білірубіну в крові до 30 мк моль/л. Методика полягає у внутрішньовенному краплинному введенні 20 % розчину білігносту (з розрахунку 1 мл на 1 кг маси тіла в 150-300 мл 5 % розчину глюкози) протягом 15-20 хвилин. Протипоказаннями до проведення внутрішньовенної холецистохолангіографії є гострі захворювання печінки і нирок, декомпенсована серцево-судинна недостатність, непе-реносимість препаратів йоду.

При хронічному холециститі, ускладненому механічною жовтяницею, хо-ледохолітіазом, пухлинах позапечінкових жовчних шляхів показана ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія. Методика дослідження: за допомогою фіброгастродуоденоскопа знаходять і канюлюють великий дуоденальний сосок, через який ретроградно вводять рентгеноконтрастну речовину (верографін, кардіотраст, уротраст тощо), що дозволяє контрастувати внутрішньопечінкові й позапечінкові жовчні шляхи і, доволі часто, панкреатичну протоку.

Мал. 4.6. Холецистограма пацієнта з жовчнокам'яною хворобою.

При механічній жовтяниці та значному розширенні жовчовивідних шляхів інколи виконують черезшкірну, черезпечінкову холангіографію. Метод полягає в черезшкірній пункції правої частки печінки з послідовним просуненням тонкої з мандреном голки у напрямку воріт печінки і пункції однієї з розширених внутрішньопечінкових жовчних проток.

Рентгеноконтрастне дослідження жовчних шляхів допомагає виявити камені у жовчному міхурі, обтурацію міхурової протоки, холедохолітіаз, тубу-лярний стеноз холедоха, стеноз великого дуоденального соска, аномалії розвитку жовчних шляхів та інші патології.

Ультразвукова діагностика.

Найбільш поширеним із сучасних методів діагностики захворювань жовчного міхура і жовчних проток є ехографія.

Принципова відмінність ультразвукового дослідження полягає в неінвазив-ності, високій чутливості та інформативності, можливості виявлення рентгеноне-гативних утворів, а також відсутності необхідності використання рентгеноконтрастних речовин. Метод безболісний, не потребує спеціальної підготовки хворого, практично безпечний і не має протипоказань до застосування (мал. 4.7).

Ультразвукове дослідження дозволяє виявити у жовчному міхурі й поза-печінкових жовчних протоках конкременти різної величини; судити про розміри і форму жовчного міхура, товщину його стінок, діаметр жовчних проток, структуру підшлункової залози, наявність патології інших суміжних органів. Точність ультразвукової діагностики жовчнокам'яної хвороби і гострого холециститу досягає 91-98 %, наявності каменів у жовчних протоках - 65-80 %. Ультразвукове дослідження має особливе значення при механічній жовтяниці, коли рентгенологічні методи діагностики не інформативні й не застосовуються.