Анатомо-фізіологічні аспекти вищої нервової діяльності

Матеріали / Анатомо-фізіологічні аспекти вищої нервової діяльності

Сторінка 1

План.

1. Біоритми мозку

2. Стадії сну

3. Адекватна поведінка та мова

4. Пам'ять

5. Здатність до навчання

6. Мислення

7. Свідомість

8. Самоусвідомлення

9. Зв’язок психічної діяльності та соматичного стану організму.

10. Психічна діяльність (вища нервова діяльність) – фізіологічна основа психо-соціальних потреб людини

11. Структурно-функціональні основи психічної діяльності людини (1-2 сигнальні системи)

12. Фізіологічні основи індивідуальної психічної діяльності

13. Типи вищої нервової діяльності людини.

Альфа-ритм - характерні майже регулярні коливання потенціалів бодрящого спокійного мозку, коли немає зорових, слухових і інших подразників і розслаблена мускулатура. Альфа-ритм добре виражений при лежанні з закритими очами. Коли відкриваються очі і виникненні зорових образів альфа-ритм зникає. Характер альфа-ритму вроджений.

Бета-ритм – характерний для діючого стану мозку, більш швидкий. Амплітуда і частота бета-ритму збільшується при розумовій діяльності і емоціях.

Дельта-рим – спостерігається під час сну, або при порушенні діяльності великих півкуль головного мозку.

Тета-ритм – реєструється при негативних емоціях, неприємних і больових подразненнях. Реєструються також при голоданні і оборонних рефлексах тварин.

Сон за своєю фізіологічною сутністю є гальмуванням, яке поширюється по корі і підкорових утвореннях мозку. При цьому активний сон розвивається під впливом гальмівних умовних подразників, а пасивний – при обмеженні потоку аферентних імпульсів в кору великого мозку.

Настання сну зв’язують із збудженням структур, які розташовані в області згір’я. Ці структури пригнічують активність ретикулярної функції. Під час сну змінюється фізіологічна активність організму. У людини, яка спить, розслаблюється мускулатура, знижується шкірна чутливість, зір, слух, нюх, умовні рефлекси загальмовані. Обмін речовин, величина артеріального тиску, частота серцевих скорочень знижені.

Розрізняють дві фази сну:

Фазу “повільного сну” і фазу “швидкого сну”.

Фаза “повільного сну” характеризується появою на ЕЕГ повільних хвиль з великою амплітудою дельта-хвиль. Під час “швидкого сну”, який виникає періодично через 60-80 хв. і триває пів години. На ЕЕГ реєструються швидкі малоаплітудні хвилі – бета-хвилі. Період “швидкого” сну супроводжується швидкими рухами очних яблук. Під час нього сняться сни.

Механізми, що лежать в основі поведінки людини, забезпечують програмування, регуляцію та контроль різних форм свідомої діяльності, є складними інтегральними системами, об’єднаними в 3 функціональних блоки.

Перший функціональний блок мозку забезпечує регуляцію бадьорого стану та оптимального тонусу кори.

Другий – його функція полягає в прийомі, переробці та збереженні зовнішньої інформації.

Системи третього блоку відповідають за формування планів та програми дій, їх виконання. Тут відбувається порівняння ефекту дії з намірами та корекція помилок.

З другої половини першого року життя, коли у дітей уже сформувались умовні рефлекси і диференціровка першої сигнальної системи, починають появлятись у них перші мовні шуми, які поступово диференціюються в мовні звуки і склади. До кінця першого року спостерігається з’єднання складів в прості слова. До кінця року дитина виговорює 4-5 слів.

При нормальному спілкуванні дитини з оточуючими людьми мовні зв’язки утворюються шляхом повторення.

Другий рік є періодом швидкого мовного розвитку дитини. Словесний запас досягає 200-400 слів. Саме в цей час починають проявлятись перші признаки становлення абстрактного мислення. Це виявляється перетворенням слів з простих подразників у “сигнал сигналів”.

Запамятована мозком інформація зберігається більш або менш тривало. Звідси і виник поділ пам'яті на короткочасну і довгочасну. Вважають, що в кіркових клітинах, які беруть участь в утворенні тимчасового зв'язку, при короткочасному зберіганні її відбуваються певні зрушення.