Особливості розвитку медицини Грузії, Вірменії, АзербайджануМатеріали / Особливості розвитку медицини Грузії, Вірменії, АзербайджануСторінка 2
Грузинські племена прийняли християнство одночасно з вірменами в IV ст., але політичне об'єднання їх у феодальну державу відбулося лише в VI ст. Розквіт національної культури припадає на X—XIII ст. В ці часи грузинською мовою було написано трактати з астрономії, медицини; славнозвісний поет Шо-та Руставелі створив відому поему «Витязь у тигровій шкурі». У поемі знайшли відображення, зокрема, й медичні моменти. На розвиток культури країни великий вплив мали академії в Гелаті та Ікалті. Тут поряд з філософією, історією, математикою та іншими предметами викладалась і медицина. Тривалий час академією, заснованою на початку XII ст., керував учений Іоапе Петриці (XI—XII ст).
Медицина була тісно пов'язана з монастирями, при деяких з них були медичні школи.
Визначним медичним твором цих часів був «Незрівнянний Карабадин» лікаря Капанеллі (XI ст.). Автор цього твору був добре обізнаний з працями античних греків та східних народів. Поради його при лікуванні різних захворювань, особливо при переломах, травмах, доцільні і свідчать про його великий практичний досвід.
У праці лікаря Ходжа Копілі (XIII ст.) «Медична книга» описано багато лікувальних засобів, які зберігаються в побутовій медицині грузинського народу до наших часів. Для діагностики захворювань Копілі використовував постукування, вислуховування, досліджував пульс.
Особливою повнотою змісту у медичній літературі Грузії виділяється «Лікувальна книга» Заза Панаскартелі-Ціцішвілі (XV ст.). 500-річчю створення цієї книги було присвячено урочисту сесію у жовтні 1988 р. в Тбілісі з участю учених зарубіжних країн.
Розпад у XV — XVII ст. централізованої грузинської монархії під тиском персів і турків призвів до занепаду культурного життя і медичної справи в країні.
В Азербайджані крім народних лікувальників-ремісників уже в X ст. п. е. була школа для підготовки лікарів. Видатним лікарем цих часів і автором перших медичних творів вважається Омар ібн-Осман.