Все про медицину

Роділи


План.

1. Поняття підприємництва.

2. Державне регулювання підприємництва.

3. Ліцензія.

4. Конкуренція – найважливіший механізм регулювання підприємницької діяльності ринкових умов.

Основним змістом ринкових відносин є підприємницька діяльність, пов’язана із здобуванням прибутку вільно і самостійно господарюючими суб’єктами – юридичними і фізичними обов’язками.

Підприємництво – це самостійна, ініціатива, постійна діяльність, що здійснюється на свій страх і ризик, щодо виробництва продукції, виконання роботі, надання послуг і торгівлі з метою отримання прибутку.

Згідно з законом України “Про підприємництво” суб’єктами підприємницької діяльності можуть бути:

- громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності

- юридичні особи всіх форм власності, установлених законом України “Про власність”.

Підприємницька діяльність може здійснюватись групою осіб, пов'язаних між собою договірнимим зобов'язаннями та економічним інтересом. Суб'єктами колективного підприємництва виступають різного роду асоціації, акціонерні товариства, орендні колективи, кооператив та інше.

За умов ринку, що формується основними суб'єктами підприємницької діяльності продовжують виступати державні підприємства. Але монопольна державна власність починає поступатись місцем різним іншим формам власності.

Підприємницька діяльність має ініціативний самостійний характер. Свобода підприємницької діяльності передбачає невтручання органів державного і місцевого управління до госпдарсько-комерційної діяльності підприємця. Він сам планує спрямування і обсяг діяльності спираючись на попит і кон'юктуру ринку, сам розпоряжається прибутком, що залишився після сплати податків та інших обов'язкових платежів, формує фонд заробітньої плати.

Але самостійність підприємця не безмежна, вона є під впливом регулючої і контролюючої дії органів державного (місцевого) управління на підставі і в межах повноважень, передбачених законодавством. В умовах проведення економічної реформи, переходу до ринку відбулася заміна прямого контролю непрямим, що спирається головним чином на економічні та правові важелі. У органів управління з’явились нові методи управління – через податки і податкові пільги, кредити, ліцензії, санкції, дотації, сертифікацію товару.

Як порівняно нова сфера діяльності, підприємництво потребує активної підтримки держави. Для розвитку ринкових форм господарювання в Україні закладається політикиа державної підримки підприємництва. При Кабінеті Міністрів України діє Державний комітет сприяння підприємництву і Український національний фонд підтримки підприємництва. До їх функцій входить здійснення державної підтримки і координації розвитку підприємництва і малого бізнесу та ін.

З метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва держава:

- передає підприємцеві землю і державне майно, необхідне для підприємницької дільності;

- сприяє організації матеріально-технічного забезпечення та інформаційного осблуговування підприємців, підготовці і перепідготовці кадрів;

- стимулює за допомогою економічних важелів модернізацію технологій, освоєння нових видів продукції та послуг;

- надає підприємцям цільові кредити та інші форми допомоги.

Для того, щоб сусупільство могло використати результати підприємницкої діяльності держава законодавчо надає господарчим субєктам гарантії:

- збереження їх власності;

- виключення можливості націоналізації;

- створення для всіх учасників ринкових відносин рівних прав і надання повної економічної свободи, неприпустимості втручання органів державного управління в діяльність підприємтсва.

Сторінки: 1 2 

© Copyright 2010 www.web-of-med.ru. All Rights Reserved