Все про медицину

Роділи


Із кори крушини використовують сухий екстракт в таблетках, екстракт крушини рідкий (20-40 кр. На прийом). Кора крушини входить до складу препарату раленіл, франгулен.

Листя сени: настій, таблетки з екстракту Сени сухого, імпортні препарати – сенде, пафіол, глаксена, регулакс та ін. Препарати антрасенін, сенадексин.

При тривалому прийомі препаратів організм звикає, можлива побічна дія, щоб уникнути цього краще приймати комбіновані препарати, які обов’язково включають екстракти із листків сени (в малих дозах), а також рослинні волокна, вазелінову олію та ін.: кафіол, регулакс, агіолакс, колі фіг та ні. Також можна використовувати періодично свічки з гліцерином, бісакодилом.

Подібні з антраглікозидними препаратами є синтетичні: фенолфталеїн, ізафенін, басікодил і комбінації на їх основі ізаман, гуталакс. Показит до застосування ті ж самі, можуть з ними чергуватись, щоб запобігти звикання і втрати проносної дії. Через побічну дію феналфтаміну (кумуляція, подразнення нирок, висипи на шкірі) зараз мало використовується. Ізафенін порівняно з фенолфталеїном має активнішу проносну дію, менш токсичніші і не подразнює нирок. Його можна призначати вагітним жінкам, дітям, хворим на захворювання нирок.

4.Проносні засоби, які збільшують об’єм вмісту кишечника. До них відносяться продукти харчування і лікарські препарати, як багаті рослинними важко перетравленими волокнами. Хронічні запори часто зумовлюються зміною в харчуванні людей, переходом до більш концентрованих продуктів. Кількість продуктів багатих рослинною клітковиною все зменшується. Проносні цієї групи використовують з метою замістити нестачу і практично не мають побічних ефектів навіть при тривалому застосуванні.

Тут мається на увазі різке збільшення в раціоні багатими волокнами целюлози продуктів щоденного харчування: сухофруктів (яблук, чорносливу. Інжиру, кураги та ін.), моркви, буряка та ні. Рослинні волокна (в очищеному вигляді), а також синтетичні карбоксиметил целюлоза, полікарбофіл, калогень та ін. Входять в комбіновані препарати вищезгадані: нафтол, решулакс, колііг, агіолакс. При прийомі препаратів, які містять харчові чи синтетичні волокна проносний ефект наступає через 24 години і досягає максимуму через 2-3 доби. Волокна сильно набухають, збільшують об’єм калових мас, розрихлюють їх, внаслідок збільшення об’єму подразнюються механорецептори кишок і підсилюється перистальтика.

До таких препаратів можна віднести морську капусту в порошку і ламінарид (гранули). Ці препарати містять ще І2, Вr2. Більш індиферентними набухаючими речовинами є препарати, які містять насіння подорожника з набухаючи ми полісахаридами – натуролакс, натур – кер.

Проти проносні засоби.

Пронос є симптомом багатьох захворювань та інтоксикацій (дизентерії, холери, сепсисі, отруєння тощо). Недостатня функція шлунка (ахілія), підшлункової залози, захворювання ендокринних залоз. Ліквідація проносу при цих захворюваннях можлива лише за пральної діагностики та раціонального харчування. Пронос у хворих з недостатньою секрецією шлунка, або підшлункової залози знімають засобами, що усувають цю недостатність (пенсин, шлуковий сік натуральний, панкреатин та ін.) у випадку коли причиною проносу є інфекційні захворювання, ефективними є засоби з протимікробною дією (антибіотики, сульфаніламіди, похідні нітрофурану). Для ліквідації проносу крім антибіотиків, сульфаніламідів застосовують засоби, які мають також неспецифічну протизапальну дію.

Сторінки: 1 2 3 4 

© Copyright 2010 www.web-of-med.ru. All Rights Reserved