Дерматологічні аспекти ВІЛ-інфекціі

Книги / Хвороби шкіри в практиці сімейного лікаря / ВІЛ-Інфекціія / Дерматологічні аспекти ВІЛ-інфекціі

Сторінка 3

- поширення на слизові оболонки зіва, стравоходу, бронхів, прямої кишки з розвитком болючих форм езофагіту, проктиту;

- у випадках дисемінованих форм простого герпесу поряд із везикулами можуть спостерігати папули, вкриті кірочками;

- іноді клініка простого герпесу може нагадувати вітряну віспу, імпетиго, можливі нетипові локалізації (аксилярна ділянка, гомілки, герпетичний панарицій).

Оперізувальний герпес,

збудником якого є вірус оперізуваль-ного герпесу — вітряної віспи, на тлі ВІЛ-інфекції може розвинутись на різних її стадіях і бути ранньою і єдиною клінічною ознакою цієї інфекції. Запідозрити СНІД необхідно тоді, коли герпес розвивається в осіб із групи ризику стосовно СНІДу і коли немає інших провокуючих хвороб чи імуносупресивної терапії, в поєднанні з лім-фаденопатією, що охоплює два або більше регіонів. Тоді він може мати такі особливості: схильність до утворення дифузних вогнищ, дисемінації, рецидивів, іноді на тих самих ділянках, бульозних форм з переходом у пустулізацію; виражений і резистентний до лікування больовий синдром, особливо в молодих осіб. Рецидиви оперізува-льного герпесу на тлі ВІЛ-інфекції свідчать про перехід її в останню стадію.

Контагіозний молюск

трапляється у 9 % хворих на СНІД і характеризується в таких випадках частою локалізацією на обличчі і в аногенітальній ділянці, швидкою дисемінацією (до 100 і більше елементів) з поширенням на шию і волосисту частину голови; елементи висипки великих розмірів, схильні до злиття і формування масивних утворень, резистентні до лікування, часто рецидивують.

Вітряна віспа

на тлі ВІЛ-інфекції має тяжкий затяжний перебіг (до 10 міс.) і характеризується великою кількістю висипних елементів (до 2 тис.), поєднується із специфічною пневмонією; на місці везикул можуть розвиватись гіперкератотичні нашарування.

Звичайні бородавки

на тлі ВІЛ-інфекції схильні до значної дисемінації, резистентні до терапії.

Гострокінцеві кондиломи

у ВІЛ-інфікованих схильні до швидкого збільшення їхньої кількості і розмірів, а також до рецидивів.

Цитомегаловірусна інфекція

у таких хворих рідко вражає шкіру і слизові оболонки. Може бути петехіальна, пурпурозна, везико-бульозна висипка. На пізніх стадіях можуть спостерігати оральні й періанальні виразки. Вважають, що цитомегаловірусні ураження шкіри є поганою прогностичною ознакою.

Грибкові хвороби

(мікози). Це теж одна із частих супровідних інфекцій на тлі СНІДу. Загальними особливостями мікозів у таких випадках є швидка генералізація процесу з утворенням дифузних вогнищ по всій шкірі, включаючи волосисту частину голови, обличчя, кисті, ступні; впертий перебіг і резистентність до терапії, а також схильність до рецидивів.

Кандидоз

розглядають не тільки як найчастіший, але й найімовірніший мікотичний прояв ВІЛ-інфекції, що виникає на її ранніх стадіях. У цих випадках кандидоз має такі особливості: розвиток в осіб молодого віку, особливо чоловіків; переважне втягнення в патологічний процес слизових оболонок рота, геніталій, періанальної ділянки; схильність до дисемінації; багатовогнищевість; утворення ерозій і виразок. Оральний кандидоз часто поширюється на ділянку зіва і стравоходу (ерозивно-виразковий езофагіт) і супроводжується утрудненням ковтання, печією і болючістю під час їди. Вперто перебігають дріжджові пароніхії, спостерігають оніхолізис (відшарування нігтів). Теж характерні часті рецидиви.