Процес кровообігу та лімфообігу

Матеріали / Процес кровообігу та лімфообігу

Сторінка 1

План

1. Процес кровообігу, що його здійснює.

2. Велике і мале коло кровообігу.

3. Лімфообіг.

4. Кровоносні судини. Рух крові по судинах.

5. Кров'яний тиск.

6. Швидкість руху крові.

7. Регуляція кровообігу.

1. Серцево-судинна система надає руху крові, розносить кров по всьому тілу і забезпечує виконання кров'ю її функцій. Система крово­обігу складається з серця та кровоносних судин. Серце — це порож­нистий м'язовий орган, який виштовхує кров у судини. У людини і ссавців та птахів серце поділене суцільною перегородкою на дві частини — праву й ліву, порожнини яких між собою не сполучають­ся. Кожна половина розділена поперечною перегородкою ще на дві частини — передсердя й шлуночок. Між ними е отвір з клапанами, які пропускають кров лише в одному напрямку.

Кровоносні судини — це трубки, що, розгалужуючись, зменшують свій діаметр аж до найдрібніших судин — капілярів. Далі капіля­ри зливаються, при цьому діаметр утворюваних судин (вен) зрос­тає. По кровоносних судинах кров розноситься до всіх органів і тканинна потім знову збирається до всіх органів і тканин, а потім знову збирається до серця.

2. Велике і мале коло кровообігу. Кровоносні судини утворюють два кола кровообігу — велике і мале. Велике коло починається від лівого шлуночка, звідки виходить найбільша кровоносна судина ті­ла — аорта. По аорті й артеріях, що відходять від неї, кров роз­носиться по всьому тілу; в капілярах вона віддає тканинам кисень та поживні речовини, а з них забирає вуглекислий газ і продукти окислення, перетворюється з артеріальної на венозну і по венах повертається до правого передсердя.

Мале коло кровообігу починається з правого шлуночка. Сво­їми скороченнями він виштовхує венозну кров у легеневу артерію, звідки вона розноситься до легеневих капілярів. Тут кров віддає вуглекислий газ, насичується киснем і по легеневих венах тече до лівого передсердя. З лівого передсердя через лівий шлуночок кров знову поступає у велике коло кровообігу.

Судини, по яких кров рухається від серця, називаються арте­ріями, до серця — венами. У великому колі кровообігу по артеріях тече артеріальна кров, а по венах венозна. У малому колі, навпа­ки, по артеріях від серця тече венозна кров, а по венах повертає­ться до серця артеріальна.

3. Лімфообіг. Лімфа відрізняється від крові відсутністю еритро­цитів і значно меншою кількістю лейкоцитів. Крім того, в ній мен­ше білка і більше продуктів життєдіяльності клітин.

Лімфа утворюється в лімфатичних капілярах з тканинної ріди­ни і звідти збирається до лімфатичних судин, які утворюють густу сітку в усіх органах і тканинах. Лімфатичні судини, зливаючись між собою, закінчуються двома лімфатичними протоками, які впа­дають у верхню порожнисту вену. У лімфатичних судинах, як і у венах, є півмісяцеві клапани. Ці клапани роблять можливим рух лімфи лише в одному напрямку.

По ходу лімфатичних судин розташовані потовщення — лімфа­тичні вузли. В цих вузлах утворюються лейкоцити, а також відбу­вається очищення лімфи від хвороботворних мікроорганізмів. При інфекційних захворюваннях лімфатичні вузли часто збільшуються, і тоді їх можна намацати пальцями.

4. Кровоносні судини. Рух крові по судинах

Кровоносні судини за будовою і функціями поділяються на артерії, капіляри і вени.

Артерії. По артеріях кров під великим тиском тече від серця. Тому артерії мають товсті пружні стінки. До складу артеріальної стінки входять волокна гладеньких м'язів, еластичні волокна й спо­лучна тканина.

Гладком'язові волокна, скорочуючись та розслаблюючись, звужу­ють та розширюють артерії і таким чином регулюють потік крові в них. Еластичні волокна надають артеріям пружних властивостей. Пружність артерій, особливо аорти й легеневої артерії, має велике значення для руху крові. Лівий шлуночок під час скорочення ви­штовхує під великим тиском більше крові, ніж її відтікає з аорти в артерії. При цьому стінки аорти розтягуються, і вона .вміщує всю кров, виштовхнуту шлуночком. Коли шлуночок розслаблюється, тиск в аорті падає, а її стінки завдяки пружним властивостям трохи спадаються. При цьому надвишок крові, що містився в розтягнутій аорті, проштовхується з аорти до артерій, хоча з серця в цей час кров не надходить. Так періодичне виштовхування крові шлуноч­ком завдяки пружності артерій перетворюється у безперервний рух крові по судинах.