ОжирінняСторінка 1
Ожиріння
– захворювання з генералізованим надмірним накопиченням жиру в підшкірній основі та інших тканинах, збільшенням маси тіла на 10 % і більше та порушенням метаболізму.
Етіологія:
абсолютне або відносне надлишкове харчування, спадкова схильність, порушення центральної нервової регуляції, ендокринні пору-шення.
Патогенез:
підсилення ліпогенезу і збільшення кількості або розмірів адипоцитів, підвищення ме-таболічної активності жирових клітин, збільшення концентрації НЕЖК і глюкози в крові, збільшення секреції інсуліну, підвищення апетиту.
Класифікація.
Форма: конституціонально-аліментарна ( первин-на форма), церебральна, гіпоталамічна (діенцефа-льна), ендокринна (вторинні форми).
Тяжкість (ступінь): І (10-29 %), ІІ (30-49 %), ІІІ (50-99 %), ІV (100 % і більше).
Перебіг: прогресуючий, стабільний, регресуючий, рецидивуючий.
Клініка.
Для конституціонально-аліментарної форми характерні ранні терміни появи надлишко-вої маси, поступове прогресування, рівномірний розподіл підшкірної основи. Відмічається ураження серцево-судинної системи: глухість тонів серця, брадикардія, підвищення артеріального тиску, сис-толічний шум, аритмії. Інколи спостерігається збі-льшення печінки з порушенням її функції. При ла-бораторному обстеженні відмічається збільшення гемоглобіну, еритроцитів, холестерину, β-ліпопро-теїдів та вільних жирних кислот.
Церебральна форма ожиріння є ускладненням ві-русних або бактеріальних інфекцій з ураженням ЦНС, пологових травм або асфіксій. Для гіпоталамічної (ді-енцефальної) форми ожиріння характерні полідипсія, булімія, гіпертензія, порушення ліпідного і вуглевод-ного обміну. Захворювання виникає після черепномо-зкових травм, нейроінфекцій. Ендокринні форми ожи-ріння спостерігаються при різній ендокринній патоло-гії (гіпогонадизм, гіпотиреоз, хвороба Іценка-Кушинга та ін.). Характерне порушення росту, остеопороз, гі-пертрихоз, артеріальна гіпертонія, яскраві стрії, пере-розподіл жирової основи (в ділянці шиї, грудей і на животі при відносно тонких кінцівках).
Всі форми нейроендокринного ожиріння зустріча-ються рідше, пов’язані з дією на гіпоталамічні центри різних чинників (інфекція, травма, асфіксія і гіпоксія), розвиваються швидко, прогресують. Відмічається спрага, головний біль, втомлюваність, запаморочен-ня, гіпогеніталізм, пігментація складок, фолікуліт, ці-анотичний відтінок шкіри стегон і сідниць, стрії на стегнах, животі. Підшкірна основа розподіляється нерівномірно. Спостерігається порушення серцевої діяльності ( аритмії, брадикардія, глухі тони, збільшен-ня артеріального тиску), водно-електролітного обмі-ну, функціонального стану підшлункової залози, пе-чінки і жовчовивідних шляхів. Частою формою є пу-бертатний гіпоталамічний синдром.
Лікування.
Дієтотерапія: зниження енергетичної цінності їжі до ½-1/3 фізіологічної норми (30 % білки тваринного походження, 25 % – жири, 25 % – вуглево-ди), 5-кратне харчування. В дієту включають велику кількість овочів і фруктів. Психотерапія з позитивною емоційною спрямованістю, значні і тривалі фізичні навантаження. При вторинних формах ожиріння при-значають комплексне лікування основного патологіч-ного процесу. Для кращої адаптації до гіпокалорійної дієти можна призначати препарати метилцелюлози (дієтрин по капсулі до сніданку протягом 2-3 місяців) або фет. Гріберс по 2 табл. за 30 хв до їди. При гіпота-ламічних формах ожиріння призначають бромкрептин по ¼-½ таблетки з