Гіпотиреоз
Гіпотиреоз
- захворювання із зниженням фун-кції щитоподібної залози первинного або вторинно-го генезу.
Етіопатогенез:
первинні форми гіпотиреозу ви-никають внаслідок вродженої вади залози або ге-нетично обумовлені. Набуті форми захворювання розвиваються після хірургічного втручання на щи-топодібній залозі, після гострих і хронічних тиреої-дитів запального і автоімунного характеру. Зниження функції залози викликає порушення метаболіз-му білків, ліпідів і вуглеводів, приводить до змен-шення маси мозку, дистрофічних змін в судинах і нервових клітинах.
Клінічні прояви.
Частіше хворіють дівчатка. Від-мічаються особливості перинатального періоду: ве-лика маса при народженні, затяжна жовтяниця, пізнє відпадання залишку пуповини, пупкова грижа, гіпер-тонус м’язів. Спостерігаються труднощі при годуван-ні: знижений апетит, утруднене ковтання. Недостат-ня прибавка маси, схильність до запорів, великий живіт, сонливість, млявість, низький тембр голосу. Респіраторні симптоми: утруднене носове дихання, шумне дихання, що нагадує стридор, напади ціано-зу, схильність до респіраторних захворювань. Має місце подовження рефлексу ахілового сухожилля.
При нерозпізнаному гіпотиреозі до 5-6-місячно-го віку формується характерна тріада з:
- затримка психофізичного розвитку;
- функціональні зміни майже всіх внутрішніх орга-нів;
- трофічні порушення шкіри і її придатків.
Розпізнають тяжку форму вродженого гіпотире-озу (мікседему) і легку. Вона проявляється в 2-5-річному віці і пізніше, характерні затримка росту, статевого розвитку, зниження інтелекту, сухість шкі-ри, запори.
Відмічається нормохромна анемія, гіперхолесте-ринемія, гіперліпідемія, зниження рівнів Т, Т., зміна рівнів ТТГ (при первинному гіпотиреозі – підвищення при вторинному – зниження ТТГ), а також затримка “кісткового віку” (рентгенографія кисті руки з промене-возап’ястним суглобом), на ЕКГ синусова брадикар-дія, сповільнення провідності, зниження вольтажу.
Лікування.
Замісна терапія тиреоїдними гормо-нами (L-тироксин, трийодотиронін, тиреокомб, ти-реотом, тиреоїдин). Починають лікування з малих доз (10-15 мг на добу) за двома прийомами за 30 хв до приймання їжі, щотижня дозу збільшують на 5-10-15 мг до появи симптомів гіпертиреозу, потім дозу зменшують до оптимальної. Показані нейротропні засоби (пірацетам, церебролізин, енцефабол, пан-тогам, цереброкурин), вітамінотерапія (віт. А, Е, В1, В12, нейровітам), протианемічні препарати. Прово-диться гімнастика, лікувальний масаж, заняття з логопедом. Курси реабілітації проводять 4 рази на рік. З диспансерного нагляду хворих не знімають.