Розрахунки доз для дітей та людей похилого віку. Фактори, що впливають на фармакокінетику і фармакодинаміку ліків. Класифікація засобів

Матеріали / Розрахунки доз для дітей та людей похилого віку. Фактори, що впливають на фармакокінетику і фармакодинаміку ліків. Класифікація засобів

Сторінка 2

Дітям і людям похилого віку призначають менші дози, що пов’язано з фізіологією організму.

У дітей чутливість організму до лікарських засобів змінюється від віку. У дітей ще не сформовані ферментні системи, тому не відбувається перетворення речовин. Особливо чутливі діти до засобів, які пригнічують ЦНС (морфін, снодійні засоби), отрут і сильнодіючих речовин. З віком дитини змінюється маса тіла, що також впливає на дозу. Для призначення дітям лікарських засобів, що належать до списку А і Б, керуються дозами, що є в ДФ, або розраховують їх за формулами: до 1 року – 1/24 дози дорослого, 1 рік – 1/12, 2 роки – 1/8, 4 роки – 1/6, 6 років – ¼, 7 років – 1/3, 14 років – ½, 18 років – ¾ дози дорослого. Також користуються формулами:

а – доза дитини;

А – доза дорослого;

М – маса тіла;

В – вік дитини (кількість)

Дитячу дозу можна розрахувати і так: вік дитини х 5 (стале число) = % від дози дорослого. Наприклад, дитині 6 років необхідно призначити 30% від дози дорослого (6 х 5 = 30%).

У похилому віці відбувається зміни обмінних процесів, послаблюються функції різних органів та систем. Активність процесів перетворення речовин та виведення з організму лікарських речовин знижена. У хворих такого віку є декілька хвороб. Активність ферментів знижена.

Хворим віком понад 60 років препарати призначають в кількостях, що дорівнює 2/3-1/2 дози дорослого. Літнім людям потрібно обережно призначати лікарські засоби, які підвищують АТ, збуджують серцево-судинну систему, викликають блювоту та проносні засоби. Дози хіміотерапевтичних засобів не зменшують, а вітамінних препаратів – більші.

Фактори, що впливають на фармакодинаміку і фармакокінетику лікарських засобів.

На фармакокінетику фармакодинаміку лікарських препаратів впливають екзогенні і екзогенні фактори. До екзогенних факторів належать хімічна будова, фізико-хімічні властивості лікарських засобів, лікарська форма та шляхи її введення, дози ліків, режим харчування і склад їжі, фактори зовнішнього середовища, зокрема метереологічні, вплив часу доби і т.д. До ендогенних факторів належать фактори, що можуть суттєво вплинути на дію ліків – це вік, стать, менструальний цикл, вагітність, наявність тих чи інших патологічних станів.

Хімічна будова. Речовини близькі по будові часто проявляють однакові фармакологічні властивості (т.б. певні функціональні групи – ОН1 – ЛН2 і т.д.) надають певних фармакологічних властивостей (напр. барбітурати, сульфіламіди). Але інколи однакову дію проявляють речовини різної будови (морфін, промедол).

Фізичні і фізико-хімічні властивості. Дія речовин залежить від розчинності у воді, жирах, ступеня електролітичної дисоціації, летючості, ступеня подрібненості речовин. Чим більші ці величини, тим дія сильніша. Наприклад, барію сульфат нерозчинна сполука, не всмоктується, тому використовується для рентгеноскопії ШКТ. Барію хлорид розчинна сполука, добре всмоктується із ШКТ і може проявляти отруйну дію, так як солі барію дуже отруйні. Тому розчинні солі барію не використовуються.

Лікарська форма і шляхи введення ліків є факторами, від яких в значній мірі залежить біодоступність лікарських препарату. Біодоступність – це комплекс фармакокінетичних процесів, заявки яким в певній ділянці організму створюється дійова концентрація будь-якого лікарського засобу. Для досягнення такої концентрації, крім дози, лікарської форми і шляхів введення важливе значення має інтенсивність та повнота всмоктування засобу, розподілення в організмі, метаболізм і екскреція (виділення) його.