Гельмінтози
Гельмінтози
– захворювання людини, спричи-нене паразитичними черв’яками (гельмінтами). На території України констатовано 30 видів гельмінтів. Джерелом зараження гельмінтами є людина, при гельмінтозоонозах – людина, домашні і дикі твари-ни. Зараження може відбуватися через городину, садовину, воду, грунт, заражені яйцями або личин-ками паразитів. Біогельмінти можуть проникати в організм із м’ясом тварин, риб, раків, з водою. При “контактних” гельмінтозах джерелом може бути бі-лизна чи будь-який предмет, який мав контакт з ге-льмінтоносієм.
Розрізняють неспецифічний вплив ( спільний для всіх паразитів) і специфічний вплив (залежить від виду гельмінта) на організм. Неспецифічний вплив (токсична дія) спричинюється продуктами життєді-яльності розпаду гельмінта з ураженням нервової системи, травного каналу і зниженням опірності ор-ганізму. Часто виникають алергічні реакції.
Діагностика гельмінтозів грунтується на виявлен-ні личинок, яєць чи дорослих гельмінтів у фекаліях (макроскопічний, мікроскопічний, метод збагачення).
Аскаридоз.
Збудник – аскарида (геогельмінт), довжина самця 15-20 см, самки – 25-40 см. Людина є єдиним і кінцевим джерелом інвазії. Яйця аскари-ди дозрівають у грунті протягом 12-14 днів, далі по-трапляють в організм дитини із забрудненими ово-чами, ягодами, предметами догляду, через забруд-нені руки. Розрізняють 2 фази: міграційну (ранню) і кишкову (пізню). Фаза міграції триває 2-3 тижні: ли-чинка проникає в кров, попадає в легені, мігрує по дихальних шляхах, знову попадає в ротову порож-нину і шлунково-кишковий канал (кишкова фаза).
Клініка:
загальне нездужання, слабість, субфе-брильна температура, алергічна висипка. У ранній фазі спостерігається кашель, задишка, хрипи. У ки-шковій фазі зниження апетиту, нудота, блювання, біль у животі, дисфункція кишок.
Лікування.
Албендазол (немозол, ворміл) від 2-х років по 400 мг одноразово, піперазину адипі-нат (0,1 г на рік життя, але не більше 1,0 г) – 2 рази протягом 2 днів), вермокс (2,5-5 мг на кг маси 1 раз протягом 2 днів), комбантрин (пірантел) – (10 мг на кг 1 раз), медамін (10 мг на кг за 3 прийоми протягом 1-2 днів), декарис (25-100 мг 1 раз після легкої вечері). Після лікування триразове дослідження фекалій.
Ентеробіоз.
Збудник хвороби – гострик з групи гематоз. Довжина самки 9-12 мм, самця – 2-3 мм. Яйця паразит відкладає в складках біля ануса (біля 10 тис. яєць), які дозрівають на тілі хворого і через 4-5 годин стають інвазивними. Джерелом інвазії є лише людина. Зараження настає через брудні руки, білизну.
Клініка.
Обов’язковим симптомом є свербіж у ділянці відхідника, промежини або статевих орга-нів. Можливі диспепсичні прояви, біль у ілеоцека-льній ділянці. У разі масивної інвазії наявні ознаки загальної інтоксикації: подразливість, порушення сну, швидка втомлюваність. Для діагностики беруть матеріал тампоном або дерев’яним шпателем з періанальної ділянки до ранкового туалету з пода-льшою мікроскопією.
Лікування:
санітарно-гігієнічні заходи (щоденні підмивання на ніч з милом, часте миття рук, постій-не перебування в трусиках, щоденна їх зміна після сну, прання з кип’ятінням і прасуванням) і медика-ментозне лікування (албендазол, немозол, ворміл від 2-х років по 400 мг одноразово, вермокс 2,5-3 мг на кг одноразово, пірантел 10 мг на кг маси однора-зово, ванкін 5 мг на кг маси одноразово, піперазину адипінат 2-3 п’ятиденних циклів з перервою в один тиждень). Через 2 тижні курс лікування повторюють.