Холецистохолангіт
Холецистохолангіт
– хронічне запальне ура-ження жовчного міхура і жовчних ходів з втягнен-ням в патологічний процес паренхіми печінки, ха-рактеризується больовим, диспепсичним, інтокси-каційним синдромами, збільшенням і ущільненням паренхіми печінки та порушенням її функції.
Етіопатогенез.
Безпосереднім збудником є умо-вно-патогенна флора: кишкова паличка, протей, ста-філокок та ін. Значна роль вірусів гепатиту А, В, С та ін., доказана роль грибів. Шляхи інфікування: ентерогенний (висхідний з кишечника), гематоген-ний і лімфогенний. Необхідною умовою розвитку запального процесу є порушення відтоку жовчі (ди-скінезії, аномалії жовчних шляхів), що веде до змі-нення складу жовчі, зменшення кількості жовчних кислот. Запальний процес активує ПОЛ, пошкоджу-ються біологічні мембрани, виникає інтоксикаційний синдром з клінічною симптоматикою ураження ССС, НС, імунної системи та інших органів.
Клініка.
Інтоксикаційний (слабість, в’ялість, нега-тивізм, біль голови, артралгії, міалгії, біль в ділянці
серця, судинні “зірочки”, розширені капіляри, систо-лічний шум, глухі тони, гіпоксія на ЕКГ), диспепсич-ний (нудота, блювання, гіркота в роті, запори), бо-льовий ( біль в правому підребер’ї, посилюється при фізичному навантаженні) синдроми. Характерними симптомами є збільшення печінки, ущільнення її па-ренхіми, позитивний симптом Ортнера, а також роз-ширені жовчні протоки, перибіліарна інфільтрація, збільшення печінки, ущільнення її паренхіми, ущі-льнення і потовщення стінок жовчного міхура, на-явність додаткових ехосигналів, велика кількість пластівців, жовчі у проекції жовчного міхура при УЗД обстеженні, позитивна тимолова проба. Діагноз хо-лецистохолангіту встановлюється до 15 років, по-тім він трансформується в хронічний холецистит.
Лікування.
Дієта №5, тюбажі з багатоатомними спиртами ( ксиліт, сорбіт, маніт з розрахунку 0,2-0,4 г на кг маси), відварами трав (безсмертник, кукуру-дзяні рильця, ягоди шипшини, квітки календули та ін.), соками (яблучний, томатний, капустяний, буря-ковий, чорної редьки), мінеральними водами (“На-фтуся”, “Гусятинська”, “Сатанівська”, “Смирновська”, “Слов’янська” та ін.). Призначають холеретики (ал-лохол, холензим, холагон, холагол, одестон, дехо-лін, ліобіл та ін.) і холекінетики (но-шпа, платифі-лін, тифен, беладонна та ін.). Показані вітаміни і гепатопротекторні препарати (ліпамід, ліпоєва кис-лота, ліволін-форте, ессел-форте, холесол, сімепар, тиквіол, прополін, легалон, ербісол, цитраргінін, галстена, антигіпоксин, есенціале, гепабене, фебіхол, лів-52, хофітол, гепатофальк та ін.). Фізіотерапія (аплікації озокеритові, парафінові, грязеві, торф’я-ні, електрофорез з сульфатом магнію, новокаїном, папаверином, платифіліном або діоніном, діатермія, індуктотермія, ультразвук). Реабілітаційні курси про-водять 4-3-2 рази на рік. Показане лікування в міс-цевому санаторії і санаторно-курортне лікування: Трускавець, Моршин, Сатанів, Гусятин, Желєзно-водськ. З диспансерного обліку хворого знімають через 2-3 роки стійкої ремісії.