Гостра пневмоніяСторінка 3
Бронхолегеневий синдром: сим-птоми дихальної недостатності, наявність локаль-них крепітуючих хрипів, наявність укорочення пер-куторного звуку, інфільтративні зміни на рентгено-грамі легень. Можуть бути токсичні ускладнення (нейротоксикоз, кардіореспіраторний синдром, інте-стинальний синдром, ДВЗ-синдром та ін.), гнійні ле-геневі (абсцес) та позалегеневі (плеврит, пневмо-торакс, піопневмоторакс, отит, остеомієліт, менін-гіт, пієлонефрит та ін.) ускладнення.
Лікування.
Терапія включає відповідно з віком дитини режим, збалансоване харчування, призна-чення антибактеріальних препаратів, дезінтоксика-ційних засобів з урахуванням усіх ланок патофізіо-логічних процесів і характеру ускладнень. Обов’яз-кова госпіталізація дітей до 3 років, хворих на ускладнену пневмонію, при наявності ІІ-ІІІ ступенів дихальної недостатності, при відсутності позитив-ної динаміки від терапії в домашніх умовах, при від-сутності належних соціально-побутових умов. Показані оксигенотерапія, аеротерапія. В перші дні за-хворювання показані противірусні препарати (віфе-рон, реаферон, рибовірин та ін.). Сучасна стартова антибактеріальна терапія містить призначення пе-ніцилінів (амоксиклав, амоксицилін, аугментин) або цефалоспоринів (цефалексин, цефадроксил, цеф-радин, цефаклор) перорально. Показаннями до пе-реходу на альтернативні препарати є відсутність клі-нічного ефекту через 72 години. Встановити справ-жню етіологію пневмонії тяжко (необхідний альвеолярний лаваш). Можна орієнтуватися на ре-зультати мікробіологічного дослідження мікрофло-ри зіва. При переважанні грампозитивних коків при-значають парентерально пеніциліни або цефалос-порини першого покоління. Колонізація зіва грамвід’ємною флорою є показанням для викорис-тання цефалоспоринів 3-го покоління ( цефтріаксон, цефотаксим, цефтазидим). При атиповому перебізі пневмонії призначають макроліди ( азитроміцин, кла-ритроміцин, мідекаміцин, рокситроміцин). Стартова терапія ускладненої позалікарняної терапії перед-бачає використання цефалоспоринів 3-го поколін-ня. Можна призначати ступеневу терапію: спочатку призначають антибіотик парентерально, а при по-ліпшенні стану дитини переходять на пероральне приймання препарату. Наш досвід свідчить, що у дітей раннього віку амбулаторну пневмонію почи-нають лікувати з призначення ампіциліну внутрі-шньом’язово. Ускладнена форма пневмонії потребує проведення дезінтоксикації (неогемодез, глюко-за, реополіклюкін, інколи плазма, альбуміни). В де-яких випадках використовують нові антибактеріальні препарати: оксазолідинони (лінезолід), кетоліди (те-літроміцин), глікопептиди (тейкопланін, ванкоміцин, орітаванцин, дольбаванцин), стрептограміни (хіну-пристин/дальфопристин), оксазолідинони (лінезо-лід), ліпопептиди (даптоміцин), гліцикліни (тігілцик-лін).
При кардіоваскулярному синдромі необхідно призначити лазикс, кокарбоксилазу, аскорбінат на-трію, панангін, еуфілін, а при відсутності ефекту показані корглікон або строфантин і преднізолон. При бронхоабструктивному синдромі призначають бета-2-агоністи короткої дії (беродуал, фенспірид, сальбутамол, вентолін, беротек, бриканіл, атровент та ін.), еуфілін, преднізолон. Гастроінтестинальний синдром потребує призначення чайно-водної пау-зи, дозованого годування, антибіотиків широкого спектра дії, бактерійних препаратів і регідратацій-ної терапії (дають пити рисовий відвар, моркв’яно-рисовий відвар-ORS 200, ізотонічний розчин натрію хлориду, відвар звіробою, чай по 10-15 мл кожні 10-15 хв або внутрішньовенно крапельно вводять 5 % розчин глюкози та ізотонічний розчин натрію хлори-ду). Показана симптоматична терапія (жарознижу-вальні, муколітичні, заспокійливі засоби). Реабілі-таційну терапію проводять протягом року.