Гнійно-запальні захворюванняСторінка 1
Етіологія:
стафілокок (всі штами), стрептокок, грамнегативні мікроби (синьогнійна паличка, протей, клебсієли, ентеробактер та ін.).
Джерело інфекції:
медичний персонал, матері, хворі новонароджені, навколишнє середовище. Шляхи передачі: контактний. До групи ризику щодо розвитку гнійно-запальних захворювань належать малюки недоношені, переношені, народжені в ас-фіксії, діти з пологовими травмами, зі зниженою масою тіла та імунодефіцитом. Розвитку інфекції сприяє ускладнений перебіг вагітності. Серед лока-лізованих форм найбільш поширені захворювання шкіри та підшкірної основи. Це зумовлено анатомо-фізіологічними особливостями шкіри та підшкірної основи (слабкий зв’язок епідермісу з дермою та те-ндітна будова епідермісу сприяють частим мацера-ціям, попрілості та швидкому поширенню інфекції).
Везикулопустульоз
– ураження поверхневих шарів шкіри на глибину мальпігієвого шару. На 5-6 день на тулубі, волосистій частині голови і кінцівок з’являються везикули, які надалі перетворюються на пустули, підсихають, утворюючи кірочки.
Пухирчатка новонароджених
– різновид бу-льозної епідермальної піодермії. На 3-6 день на жи-воті, кінцівках з’являються мляві, з тонкими стінка-ми пухирі, різні за величиною та формою, вміст яких швидко каламутніє. Під час розриву пухирів витікає інфікована рідина. На місці розірваних пухирів за-лишаються ерозовані ділянки шкіри. Епідермічну пу-хирчатку стафілококової етіології необхідно дифе-ренціювати з сифілітичною пухирчаткою (типове ураження долонь і підошов, розташування пухирів на інфільтрованій основі, наявність інших ознак при-родженого сифілісу, позитивна реакція Вассерма-на, наявність сифілісу у матері).
Ексфоліативний дерматит
(токсичний некро-тичний епідермоліз) найтяжча форма гнійно-запа-льного ураження шкіри. Цю форму ураження шкіри слід розглядати як септицемічну фазу септичного процесу. Спочатку перебіг захворювання нагадує пу-хирчатку, потім спостерігають злущення епідермісу великими шматками. Десквамація епідермісу може бути і без утворення пухирів. З’являються ділянки гіперемії довкола рота, ануса, статевих органів. Спостерігається ураження слизових. Стан дитини завжди тяжкий, летальність 50 %.
Множинні абсцеси шкіри
( псевдофурункульоз). Абсцеси виникають у ділянці розміщення потових залоз, у місцях найбільшого забруднення шкіри, те-ртя. Величина абсцесів становить від зернят соче-виці до горохового зерна і більше. Вони досить бо-лючі, тому діти неспокійні.
Флегмона новонароджених
– тяжке гнійно-запа-льне захворювання шкіри та підшкірної основи. Захво-рювання починається з появи червоної щільної пля-ми на шкірі спини, в ділянці крижів або сідниць. Пляма швидко збільшується, стає синюшною, а в центрі з’яв-ляється пом’якшення з частковим некрозом. Потім некроз збільшується, шкіра чорніє, починається від-торгнення підшкірної основи. Стан дитини тяжкий.
Значне місце посідають захворювання пупкової ранки та судин. Омфаліт
– запалення шкіри та під-шкірної основи у ділянці пупка. Пупкова ранка погано загоюється, вкривається грануляціями, з’являються серозні, серозно-гнійні, інколи геморагічні виділення. Загальний стан дитини не змінюється. Перебіг омфа-літу відбувається у вигляді гнійного, гнійно-некротич-ного та флегмонозного процесів. Спостерігають ви-п’ячування пупка, червоні смуги на животі (лімфан-гоїт). Інколи запалення пупкової ранки ускладнюється розвитком запального процесу в пупкових судинах (флебіт або артеріїт). У новонароджених з флебітом пальпується круглий тяж по серединній лінії живота над пупком, із артеріїтом – з двох боків нижче пупка. Під час виконання погладжувальних рухів від пери-ферії до пупка на дні ранки з’являється гній.